Ділич і Дідово-Озеро — з півночи); самий кряж охоплює частини урочищ Гнізно, Милобож, Повтиголів, Помільники, Боз і Теригали. Довжина кряжу виносить, згідно з моїми вимірами, 12 верстов, ширина — від 0,8 до 1,8 верстви; на північ кряж взагалі поширюється. Абсолютні височини у межах цього цікавого кряжа зовсім невідомі і ніким не зміряні; схили його з усіх боків досить стрімкі. Продовженням цього кряжа на північ являється цілий ряд невеличких і невисоких островців з Овруцького пісковика, що я їх дослідив на обширому болоті Дідовому Озері; ці острови являють собою вершки зануреного у болото кряжа, що потроху знижуються на північ; вони складаються усюди з типових розсипищ гострорубих ріжкатих скиб сірого і червоного Овруцького пісковика, що часто мають на своїй поверхні високо-гарне еолове полірування. (Див. далі §§ 181–182). На всьому Гнізно-Теригальському кряжі рясно росте Azalea pontica.
§ 148. В урочищу Гнізно уся майже поверхня являє собою узаміт обширі кам'яні моря, — суцільні розсипища великих, ріжкатих, гострорубих скиб Овруцького пісковика неправильної форми (що часто наближається до паралелепіпедальної форми); переважає тут сіра і рожева відміна пісковика, але трапляються подекуди і червоні та смугасті скиби пісковика. Порода ця є тут дуже твердою і міцною, здебільшого без слідів звітрювання; на поверхні скиб можна дуже часто бачити надзвичайно виразне еолове оброблення (з випаруванням твердіших частин або проверстків) і еолове полірування з покостовим, дзеркальним блиском. На східньому і західньому стрімких схилах кряжа нечасто трапляються і виступи конгломератової відміни Овруцького пісковика, що містить у собі цілком заокруглені (кулясті і овоїдні), добре вигладжені ринячки різних порід і мінералів, — здебільшого сірого кварца і темночервоної яшми (яспіса), що теж несуть на собі виразні ознаки еолового оброблення; ці ринячки мають звичайно діяметри від 1 до 2 сантиметрів.
В одному місці (в урочищу Милобож) Гнізно-Теригальський кряж є перетятий (ускісно до головної оси кряжу) ширококолейною бічною галуззю залізниці, що веде від півстанції Поста Дровяного до нового села Усова. Для проведення тут залізниці обрано такий напрям, в якому цей кряж значно знижений і тому не потрібні були великі викрії. Кряж перетятий залізницею на протязі двох верстов, — від кінця 22-ої до кінця 24-ої верстви. Наприкінці 22-ої верстви зроблено досить довгий, але дуже неглибокий (менш сажня) викрій, що в ньому відслонено тільки бурий залізуватий польодовиковий пісок. На 23-й верстві теж зроблено однобічний викрій, — що ним зрізані з західнього боку від залізниці неправильні горби сипкого піску (руїни польодовикових барханів). Па 24-й верстві неглибокий викрій (до 1 сажня завглибшки) відслонив такі породи: згори тонка верства сипких польодовикових пісків (до півметра завгрубшки), що подекуди теж містять у собі домішку бурого залізняка та набувають бурої залізуватої барви;
