|
108.Од річі сей Турн роз'ярився,
Як втопленик, посинів ввесь, —
Дріжали губи, сам дрочився,
Зубами клацав, мов би пес,
Сказав: „О стара пустомеля!
„Яхидств і каверз всіх оселя,
„І ти тхором мене зовеш!
„І небилиці вимишляєш,
„Народ лукаво ввесь лякаєш,
„На менеж чорт-зна що плетеш.
109.„Що буцім хочу я одтяти
„Головку лисую твою;
„Та згинь! — не хочу покаляти
„Честь багатирськую свою.
„А ти, Латине милостивий,
„Коли такий став полохливий,
„Що і за царством байдуже?...
„Так лізьтеж до Енея раком.
„Плазуйте перед цим Трояком, —
„Він мир вам славний устриже!...
110.„Колиж до мира я поміха,
„Коли Еней мене бажа
„І смерть моя вам єсть потіха —
„Моя душа не єсть чужа
„0д храбрости і од надії:
„Іду, де ждуть мене злодії,
„Іду і бюся з втікачем!
„Нехай хоть стане він Бовою —
„Не наляка мене собою,
„Поміряюсь з його плечем.“
111.Коли в конгресі так тягались,
Еней к Лавренту підступав;
На штурм Троянці шикувались,
До бою всякий аж дрижав.
Латин таку почув новинку,
Злякавсь, пустив із рота слинку
І вся здригнула старшина.
„0т вам і мир!“ — сказав Турн лютий
І не терявши ні минути,
Пред військом опинивсь як на!
|
