|
Застеляйте столи, |
От як переспівали, та й поклонились низенько, та й кажуть: »Дай Боже вам вечір добрий, помагай-бі вам на усе добре!«
Стара Настя така вже радїсїнька, що Бог привів її дождати, одним одну дочечку просватати за хорошого чоловіка, та ще їй любязного; землї під собою не чує, пораєть-ся хутко і де та сила узяла ся, аж біга від стола до печи, і страву сама носить і порядок дає. Кинулась зараз до дружечок і каже: »Спаси-бі! просимо на хлїб, на сіль і на сватаньня.« Та й усадила їх по чину, від Марусї скрізь по лаві, та й каже: »Сїдайте, дружечки, мої голубочки! та без сорома брусуйте, а ти, старосто, їм батуй!« Так дївчатам вже не до їжі: одно те, що стидно при людях їсти, щоб не сказали люде: »отто голодна! мабуть дома нїчого їсти, так біга по чужим людям, та й поживляєть-ся; он, бач, як запихаєть-ся;« а друге й те, що треба своє дїло справляти; та не бравшись за ложечки і заспівали:
|
Ой чому, чому |
