Сторінка:Твори. Том 1 (Хвильовий, 1927).pdf/217

Цю сторінку схвалено
 
IV

Цвинтар — невеселе місце в нашій республіці.

В'януть трави біля могил.

Зализує на могилах свої рани осіннє сонце, потім крутить хвостом і ховається за небесним тином.

Уранці копали братерську могилу.

Гризуть мотики землю, а лопати навалюють велику сопку, і дивимося на неї з сумом.

…Мазій стоїть з мотикою в ямі, а Юхим — з лопатою на горі.

Инші пішли обідати.

— От дух, аж сюди чути, — сказав Мазій.

Сказав незадоволенно Юхим:

— Не могу я більш терпіти, вашого духу слухати.

І дивиться на Мазія:

— Розумієш: треба завод одкривати. Надоїло мінє. Хіба це робота з мерцями? Так, недоразумєння.

Потім говорили про сьогоднішній нальот. Так би мовити, про діло плакатне.

…Летить від кирки земля, бризками розсипається.

Росте сопка біля ями.

Сонце в-останнє крутнуло хвостом і пішло в безвість.

Пішли й грабарі. Яма була готова.

Глибокої ночи піде сюди важкий труповий дух.

Смеркає.

Смеркло.