жать крапельки росяні. Щоб обійняла твою душу.
Його чоло просвітлішало й заіскрили очі. Я бачив, як в їхній глибині народилася римована краса.
Віи зірвав з Андрієвої могилки жовту квітку кульбаби й підніс її росяну корону до уст.
У траві заклопотано прогув кошлатий чміль.
14-го липня.
Саме як порався з трусиком, обгидивши руки його кров'ю, вбіг Юрко, розпатланий та блідий, кинув капелюх у куток і з розпачем зойкнув:
— Миколо, я був у проститутки!
Дитина — я надав своєму вигляду як найбільше байдужости, витер руки подолом халату й узяв свою мушлю:
— Послухай її шумовиння…
Він вколисав свою муку.
— Ти не зробив нічого поганого…
27-го жовтня.
Я довів його до того стану, коли на простороні можу передавати його волі свої бажання, але й сам відчуваю кожне коливання його бентежної душі. Лікувати треба, а я лише роз'ятрюю рани.
