трусик

трусик

Тру́сик, ка, м. Ум. отъ трусь.

Трусь, ся́, м. Кроликъ, Lepus cuniculus. Шейк. Вх. Зн. 71. Ум. Тру́сик.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924