Родився в Ставищах, на Київщині, університет скінчив у Київі Виступив на літературну ниву 1890., друкуючи свої твори в „Зорі“, „Житті і Слові“ і в альманахах. 1892. року видано у Львові „Книгу пісень“ Гайне, яку він переклав укупі з Лесею Українкою. Довший час жив у Петербурзі, працюючи в ріжних російських часописях.
Література: „Вік“, т. I. Єфремов. Історія українського письменства, стор. 414. „Українська Муза“, стор. 775.
Коли розлучаються двоє,
За руки беруться вони
І плачуть і тяжко зітхають,
Без ліку зітхають сумні.
З тобою ми вдвох не зітхали,
Ніколи не плакали ми;
Той жаль, оті тяжкі зітхання
Прийшли до нас згодом сами.
Злякалася квітонька лотос, —
Од проміння ясного дня
Схилила головоньку долі,
Жде ночи і тихо дріма.
Коханець її, місяченько,
Збудив її світлом ясним:
Вона повернулась весела
До місяця личком своїм.
