Сторінка:Співомовки (1921).djvu/38

Цю сторінку схвалено
 —  36  — 

Коло нього сидить рабін
Тай його питає:

Рабін.
Чого півень, як співає,

Очи закриває?

Мошко.
Того певне, що на память

Свою пісню знає.

Рабін.
Чого колись по драбині

Ангели злізали?

Мошко.
Бо ще були молодії,

Малі крила мали.

Рабін.
Чогож море так солоне,

Що не можна пити?

Мошко.
Бо погані оселедці

Мали засолити.

5. II. 1859.



27. Горобці.

Стоїть руде Жиденя
У чорній ярмурці,
Під пахвою „алеф-бет“
В новій шабатурці.