шабатурка

шабатурка

Шабату́рка, ки, ж. Переплетъ. Під пахвою „алеф-бет“ в новій шабатурці. Рудан. I. 61.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924