I. Ковть! меж., выражающее глотание. Сосниц. у.
*II. Ковть, тя, м. Глоток. Та там і на пів ковтя вже не зосталося. Пир. у., Конон.
Ковтьо́ба, би и ковтьо́бина, ни, ж. 1) Оставшееся на луках после половодья углубление в земле, наполненное водою и заросшее осокою. А вже кабана то шукай де-небудь біля ковтьоби. Черном. и Крем. у. Там така твань та такі ковтьоби, що й волами звідтіля не виїдеш. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. *2) Бранное слово. А ти, бісова ковтьобо, чужі пальчики лижеш? Мирн. III. 59.
Ковтю́х, ха́, м. Карлик. Вх. Зн. 26.
Ковтя́х, ха́, м. = Ковту́н 2. В головах ковтяхи. К. МБ. XII. 276.
Ковче́г, га, м. Ковчег. Увійшов Ной у ковчег. Єв. Л. XVII. 27.
Ко́гут, та, м. 1) Петух. Два когути, два дима, дві господині ніколи не погодяться. Ном. 2) Тетерев (у гуцулов). Шух. I. 237. 3) Петушье перо на шляпе гуцула. Шух. I. 128. Ум. Когу́тик. Ув. Когути́ще. Є у мене когутище, що всю нічку кукуріче. Нп.
Когу́тик, ка, м. 1) Ум. от ко́гут. Ой морозе, морозоньку, добрий чоловіче! Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. Чуб. V. 113. 2) Самый верхний конец смере́ки. Шух. I. 176. 3) Узел на перевязи снопа. Вх. Зн. 26. 4) Курок ружья. Шух. I. 229. 5) Порода продолговатых кислых яблок. Вх. Лем. 426. 6) Раст. Convallaria bifolia. Лв. 97.
Когути́ще, ща, м. Ув. от ко́гут.
Когу́тій, я, є = Когу́тя́чий. Вх. Лем. 426.
Когу́тя́чий, а, е. Петушиный. Желех.
*Ко́да, ди, ж. Шевелюра. Хот. Нік.
Кода́ш, ша́, м. Исполняющий обязанность возницы на свадьбе (в Буковине). Скиньтеся по грошеві, купіть коня кодашеві. ЗЮЗО. II. 486.
Коді́й, дія́, м. Название вола с толстыми ногами. КС. 1898. VII. 46.
Кодільни́чий, чого, м. Тянущий канат при вытягивании невода. Желех.
Ко́дкати, каю, єш, гл. Кудахтать. Вх. Зн. 26.
Кодкода́ти, ко́джу, диш, гл. = Ко́дкати. Вх. Уг. 245.
Ко́дло, ла, с. 1) Род, племя. Іродове кодло. Ном. А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались К. ЧР. 54. Кодло твоє пропаде і сам изведешся. Щоб твоє́ ко́дло звело́сь! Щоб тебе́ з ко́дла звело́! (брань). Пусть твой род погибнет. Ном. № 10202. 2) Порождение, выводок. Рече до людей: кодло гадюче! Єв. Л. III. 7.
Ко́длова́тий, а, е. Многосемейный. Усі попи кодловаті, бо книшами годовані. Подольск. г.
Кодо́ла, ли, ж. Канат. А ну, хлопці, до кодоли порон тягти. Канев. у. Кодо́ли, привязанные к крыльям невода, имеют названия по имени заведывающих каждой: ота́мана и его помощника крилаша́ — отама́нська кодо́ла и крила́шська кодо́ла. Браун. 9.
Ко́дря, рі, ж. = Ко́вдра. Укриєтесь кодрями. Кобеляк. у.
Ко́єць, ко́йця, м. Клетка для кур, плетеная или обтянутая сеткой. ЗЮЗО. I. 288.
Ко́жа, жі, ж. Кожа. Вловіть ту щуку та потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53.
Кожа́н, на, м. = Кажа́н.
Кожане́ць, нця́, м. Башмак, сделанный из цельного куска кожи. Господи благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. 8663.
Кожано́к, нка́, м. Род кожаного короткого полушубка, род кожаной куртки. Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Він звав його кожанком. Г. Барв. 304.
Ко́ждий, а, е = Ко́жний. Кожда пригода — до мудрости дорога. Ном. № 1752. То не можна жінку бити, жінка кожда вгідна. Гол.
Кожді́сенький и кожді́ський, а, е = Кожні́сенький.
Ко́жен и ко́жний, а, е. Каждый, всякий. Набожний! як би такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. Ном. № 175. У кожної купи був свій ватажок. К. ЧР. 355. Ко́жній сва́шці по ковба́сці. Посл. Всем сестрам по серьгам.
