Катерва́к, ка, м. = Тетерва́к. Вх. Зн. 24.
Ка́терга, ги, ж. = Ка́торга. Мучився 54 годи в турецькій катерзі. К. ЧР.
Ка́тержний, а, е = Ка́торжний. Уже вона мені отут сидить в печінках, ся річка катержна. Греб. 388.
Катери́нка, ки, ж. 1) Шарманка. В шинку голосить, та вже не своїм голосом катеринка. Левиц. Чути: катеринка грає. Св. Л. 293. 2) Ворот для притягивания якоря на плоту, *для поворачивания ветряной мельницы. Канев. у. *Сл. Яворн.
Катери́нщик, ка, м. Шарманщик. Катеринка грає… іде катеринщик. Св. Л. 294.
Катери́нщиця, ці, ж. Шарманщица.
Ка́терка, ки, ж. Катер. Гей, катерко розбитая. Чуб. V. 954.
Катехи́зис, са, м. Катехизис. Народ прикладає до бога ті властивости, котрі звичайне прикладуються до його в катехизисові. Левиц. Дітей малих збірають, катехизиса учать. О. 1862. II. 58.
*Катехи́зм, му, м. = Катехизис. Жел.
*Катехи́т, та, м. Гал.: священник, обучающий катехизису. Жел.
Ка́тир, ра, м. Селезень. Ой ходила дівчина по полю да гонила катира додому. Нп. См. Ка́чур.
Кати́ха, хи, ж. Жена палача.
Ка́тів, това, тове. 1) Принадлежащий палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла. Ном. № 12284. 2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чо́ртів, бі́сів. Той же козак… один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. Макс. Іди́ собі́ к ка́товій ма́тері! Иди к чорту!
Каті́вка, ки, ж. Мучительница. Петрівка — на хліб катівка. Ном. № 463. Значение слова ясно из следующего места письма Мазепы к М. Кочубей: «Тяжко зафрасовалемся, почувши же тая катувка не перестаєть в. м. мучити». Костомаров. Мазепа, 360.
Катівня́, ні́, ж. 1) Пытка, истязание. Харьк. у. Лободовск. См. Катува́ння. *2) Застенок. Франко.
Каті́вський, а, е. Палачев. Щоб тебе не минули катівські руки. Ном. № 3690.
Катла́ма́, ми́, ж. Пресные лепешки, жареные в бараньем жире (чабанское кушанье). Мнж. 181.
*Ка́тній, я, є́ = Каті́вський. Пошесть піде — тоді вам катніх рук не минуть. Кон. II. 73.
Като́ваний, а, е. Наказанный палачем; пытанный; измученный.
Католи́к, ка, м. = Катели́к. Я прощаю, що ви католики. Шевч. 204.
Католи́ків, кова, кове = Катели́ків, Гаспедську католикову Явдоху б'ють. Кв.
Католи́цтво, ва, с. = Катели́цтво.
Католи́цький, а, е = Катели́цький. 1) Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію прищепити К. ЧР. 2) Будьте ласкаві, зведіть з нашого місця отого навіженного, католицького, бусурменського москаля. Кв.
Католи́чка, ки, ж. = Катели́чка. Чом матір не вбили, ту прокляту католичку, що вас породила? Шевч. 199.
Ка́торга, ги, ж. 1) Гребное турецкое судно, галера. АД. I. 91. Подай нам, господи, із неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер! хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги. АД. I. 89. Бо як стане Чорнеє море согравати, то не знатиме отець, либонь мати, у которій каторзі (невольника) шукати: чи у пристані Козловської, чи у городі Царьграді на базарі. АД. I. 94. Визволь, господи, всіх бідних невольників з тяжкої неволі турецької, з каторги бусурменської на тихі води, на ясні зорі. АД. I. 89. 2) Каторга, каторжные работы. Живцем на вічну каторгу завдав. Нп.
Ка́торжний, а, е. 1) Каторжник. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. Шевч. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. КС. 1882. XI. 245. 3) Употребляется как бранное слово в смысле: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Стор. МПр. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш. Рудч. Ск.
Ка́торжник, ка, м. Каторжник.
Катра́га, ги, ж. 1) Шалаш; шалаш или хижина в пчельнике или над погре-
