Словник української мови (1927)/каторжний
| ◀ каторга | Словник української мови К каторжний |
каторжник ▶ |
|
Ка́торжний, а, е. 1) Каторжник. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. Шевч. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. КС. 1882. XI. 245. 3) Употребляется как бранное слово в смысле: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Стор. МПр. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш. Рудч. Ск.