Кардо́вник, ка, м. Раст. Sparganium simplex L. и Sparganium ramosum L. ЗЮЗО. I. 137.
Каре́та, ти, ж. Карета. Вивели йому коники в сідлі, шабельку в сріблі, панну в кареті. Pauli.
Ка́ри, кар, ж. мн. Водовозные дроги. Колеса, бендюги і кари, і самиї церковні мари. Котл. Ен.
Ка́рий, а, е. 1) Карий. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Шевч. 131. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі? Шевч. 40. 2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Федьк. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Гринч. III. 565. Ум. Каре́нький. Очі мої каренькиї, горе мені з вами. Чуб.
Кари́та, ти, ж. = Каре́та. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
*Карівни́ця, ці, ж. Художница, мастерица (подрисовывающая глаза). Карували оченьки карівниці для молодої Ганночки-дівиці. Сл. Яворн.
Карк, ка, м. 1) Затылок, загривок. Єдин веде за чуприну, другий у карк б'є. Новц. Ка́рка зломи́ти. Сломать шею. Ном. № 4318. Ка́рка вигина́ти. Земно кланяться, низкопоклонничать. Александровск. у. 2) Верхняя часть шеи у вола. Мнж. 181.
Карко́вий, а, е. Затылочный.
*Ка́рли, лів, м. мн. Карлики. Вам і блазнів і карлів не треба. Леп.
Ка́рлик, ка, м. Карлик. Ум. Ка́рличок.
Карлува́тий, а, е. Приземистый.
Карлю́жа, жі, ж. Маленький урод.
Карлю́ка, ки, ж. Крючок, загиб на конце палки. Кв. II. 170. Ум. Карлю́чка.
Карлю́чити, чу, чиш, гл. Кривить, искривлять.
Карлю́читися, чуся, чишся, гл. Кривиться, искривляться.
Карлю́чка, ки, ж. Ум. от карлю́ка. О. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Левиц. I. 142. Кожда ручка собі карлючка. Ном. № 9718. Загну́ти карлю́чку кому́. Задать трудный вопрос кому, поставить в затруднительное положение кого. *Почав карлючки гнути. Квітка. «Конот. в.». I. 244. Отаку загнув йому карлючку. С. Пальчик Звен. у. Ефр.
Карлючкува́тий, а, е. Крючковатый, с изгибом, изломом. Ніс довгий та карлючкуватий. Кв. II. 170. Писання карлючкувате. Гринч.
Карма́зин, ну, м. 1) Сукно малинового цвета. Ном. № 13159. 2) Платье из карма́зину. Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині. Макс. Взяли зняли з Морозенка кармазин, сап'янці. Мет. 411. Не важились ходити у кармазинах. К. ЧР. 64.
Карма́зинка, ки, ж. Род яблок с темнокрасною кожею. Харьк. г.
Карма́зинник, ка, м. Носящий карма́зини, вообще богатый человек. Желех.
Карма́зиновий, а, е. 1) Сделанный из карма́зину. (Скидає) жупани кармазинові з себе. К. ЧР. 2) Малиновый цвет.
Карма́к, ка́, м. Рыболовный снаряд, для ловли подо льдом: волосяная веревка, к которой прикреплены 5—6 удочек. Вас. 189. В Добрудже снаряд этот делается в бо́льших размерах: он состоит из многих переме́тів (от 200 до 400 штук), т. е. осмоленных канатов, на каждом канате по 60 крючков. МУЕ. I. 40.
Кармалю́к, ка́, м. Биллиард. З'їхалися комисари в кармалюка грати. ЗЮЗО. I. Материалы, 56, 60.
Карма́н, на́, м. 1) Карман. Ті каптани, та не ті кармани. Ном. № 7921. 2) Небольшой изукрашенный мешечек, пришитый к поясу и носимый женщинами. Харьк. у. *3) Ковш (элеваторный). Сл. Дубр. *4) Часть плуга. Сл. Яворн.
Карма́ш, ша, м. = Карма́н? Білаш — іди в кармаш, а чорниш — біжи в комиш. Ном. № 4643.
Карна́вка, ки, ж. Церковная кружка для сбора денег. Всі… клали в карнавку по копійці. Стор. Люде гроші кидали до карнавки церковної. О. 1861. VI. 75. Ум. Карна́вочка.
Карна́вочний, а, е. Кружечный. Є їх чимало церковних грошей: самих, мовляв, карнавочних я кладу більш як дев'ятдесят карбованців, а знов свічкових, кошилевих. Васильк. у.
