Словник української мови (1927)/карлюка
| ◀ карлюжа | Словник української мови К карлюка |
карлючити ▶ |
|
Карлю́ка, ки, ж. Крючок, загиб на конце палки. Кв. II. 170. Ум. Карлю́чка.
| ◀ карлюжа | Словник української мови Борис Грінченко К карлюка |
карлючити ▶ |
|
Словник української мови — К
карлюка
Борис Грінченко
1927
Карлю́ка, ки, ж. Крючок, загиб на конце палки. Кв. II. 170. Ум. Карлю́чка.