ка. См. Верста́т. Шух. I. 255. 5) Вес в 24, 30, 32, 36 фунтов. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну камней сто. Закр. Гол. Од. 39. 6) Си́ній ка́мінь. Медный купорос. Ум. Каміне́ць, каміньо́чок, камі́ньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Рк. Макс. Посій ти при дорозі та на каміньочку. Нп. Бодай пани при дорозі каміньчики били. Нп.
Каміню́ка, ки, ж. Камень (один). Чи бачиш, у неї є серце, і ти замість його кладеш камінюку. Шевч. 293. См. Каменю́ка.
Каміню́ччя, чя, с. соб. Камни. Нав'язали їй на руки і на ноги камінюччя. Кв.
Каміня́ччя, чя, с. соб. = Каміню́ччя. Шо бог создав, те рівне, чисте; а вже що идолове, там саме каміняччя і гори, і всякі викрутаси. Драг. 15.
Ка́мка, ки, ж. Головной женский убор. Зелена сукня слід замітає, золотий перстень на руці сяє, перлова камка голову клонить. Чуб. III. 318.
*Камка́, ки́, ж. Морская трава. Левиц. Сл. Нік.
Камра́т, та, м. Товарищ. А як прислав своє військо і свої гармати, аж тоді се врадовали всі наші камрати. Галиц. Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене. Федьк.
Камрати́сько, ка, м. = Камра́т (ув.), *дружище. А чекайте, камратиська, горілки нап'ємся. Гол.
Камса́, си́, ж. Род морской рыбки, величиной в палец, просоленой; варят в борще. Мнж. 181.
Камуже́льський, а, е? Черевики камужельські. Гол. III. 252.
Каму́з, зу, м. Мелкие куски. Зухвальцу на камуз роспасти. Федьк. См. Гаму́з.
*Камха́, хи́, ж. Трава морская. Херс. Нік.
Камчу́г, га́, м. Раст. Thlictrum minus L. ЗЮЗО. I. 138.
Кам'яни́й, а, е = Ка́менний. Жінка і кам'яну гору пересіче. Ном. № 9080. Стояло ж там шість кам'яних водників. Єв. Іо. II. 6. І жив він… у кам'яній горі. МВ. I. 99. Десь у тебе, мати, кам'янеє сердечко. Мет. 203.
Кам'яни́стий, а, е = Камени́стий. Як ішов ти, боже, з нами кам'янистими степами. К. Псалт. 150. Там гори… кам'янисті. Гринч. III. 482.
Кам'яни́ці, ни́ць, ж. мн. = Камени́ця 2.
Кам'яни́ця, ці, ж. 1) Каменное строение. Де-не-де стояли по подолу кам'яниці, а то все було дерев'яне. К. ЧР. 6З. Алкана-башу за білу руку брала, у світлиці-кам'яниці зазивала. АД. I. 211. 2) Ловушка для воробьев, сделанная из четырех кирпичей, прикрываемых пятым, а этот последний поддерживается небольшою палочкою.
Кам'яни́чин, на, м. Обитатель города, каменного дома. Ой земле, земле, ти справді ж проклятая! Тільки турчину-кам'яничину на сребро, на злото весьма багатая. ЗЮЗО. I. 11. (Прилож.).
Кам'яни́чний, а, е. Принадлежащий кам'яни́ці, замковый.
Кам'яни́ще, ща, м. Каменоломня. Донск. обл.
Кам'яні́ти, ні́ю, єш, гл. = Камені́ти. Мнжр. 29. Серце кам'яніє — таке мені горе. НВолын. у.
Ка́м'янка, ки, ж. 1) Банная печь для паров. 2) Каменная посуда. 3) = Камени́ця 2. 4) Шоссе. Кам'янкою їхати. Миргород (В. Горленко). Ум. Ка́м'яночка. Там Маруся молода ходила, кам'яночки на віночок ламала. Рк. Макс.
Кам'янща́нин, на, м. Житель города, замка. Пустили в гармати як грім по небі… Щоб ся паркани поздрігали, щоб ся міщане полякали, а всі міщане-кам'янщане. Колядка. См. Кам'яни́чин.
Кана́ва, ви, ж. 1) Канава, ров. Од села Ситників до города Корсуня канавою перекопайте, Потоцького піймайте. Нп. Кул. 2) Канал. Ой обізвався козак молоденький воєводі за плату, — ой набили на ноги кайдани, дали в руки лопату, ой послали на вішню роботу та канави копати. Гринч. III. 595.
Кана́л, лу, м. Канал. Желех. Вся (країна) обсажена садами, виноградом і лісами, вся облита ріками й каналами, з багатими городами й селами. Левиц. Пов. 175. Од послали ж його у сібірну роботу, ще й канали копати. Гринч. III. 596.
Кана́лія, лії, об. Каналья, *шельма.
