Словник української мови (1927)/кам'яниця
| ◀ кам'яниці | Словник української мови К кам'яниця |
кам'яничин ▶ |
|
Кам'яни́ця, ці, ж. 1) Каменное строение. Де-не-де стояли по подолу кам'яниці, а то все було дерев'яне. К. ЧР. 6З. Алкана-башу за білу руку брала, у світлиці-кам'яниці зазивала. АД. I. 211. 2) Ловушка для воробьев, сделанная из четырех кирпичей, прикрываемых пятым, а этот последний поддерживается небольшою палочкою.