Крисани́на, ни, ж. = Криса́ня. Ой того я хлопця люблю в жовтій крисанині. Гол. II. 825.
Криса́ня, ні, ж. Шляпа. Мій милий в крисані. Гол. II. 191. Ум. Криса́нечка. Іздоймила крисанечку та й поцілувала. Гол. I. 229.
*Криса́тий, а, е. Широкополый; с широкими краями. Крисатий бриль. Екат. г. Сл. Яворн.
Крисачо́к, чка́, м. Ум. от криса́к.
Кри́си, сів, м. мн. 1) Края горшка, миски. Здавались йому крисами коло горшка, або коло миски. Левиц. I. 244. 2) Поля шляпы. Рудч. Чп. 248. Чуб. VII. 413. Гол. Од. 69. В солом'яному брилі з широкими крисами. О. 1802. IX. 60. 3) = Кри́ла 8. Черниг. у. Ум. Кри́сочки. Взели шепочки по-за крисочки. Kolb. I. 109.
*Кри́ска, ки, ж. Оборочка, рюшик. Білою крискою коло шиї обмотано. Волынь. Ол. Пчілка.
Крисла́тий, а, е. Ветвистый, развесистый. Бересток крислатий. Гринч. I. 118.
Крислова́тий, а, е = Крисла́тий.
Криста́ль, лю, м. = Кришта́ль. Дівчино-ягодо! який у тебе кристаль під носом — як московський патрон. Ном.
Кри́ти, кри́ю, єш, гл. 1) Крыть, покрывать, укрывать. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Ном. № 3200. А тепера (листонько) падаєш, земленьку криєш. Нп. Крити хату. Гринч. 2) Скрывать. Криє від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця. Мир. Пов. II. 88. 3) Сохранять, защищать. Преимущественно в выражениях, обращаемых к богу и святым. Нехай бог криє! Г. Барв. 310. Крий, бо́же! Сохрани бог! Избави бог! Не дай бог! Часто употребляется в значении: очень сильно. По небу хмари скрізь погнало, і вітер по землі, крий боже, заревів! Греб. 376. Так важко зітхнула, що крий мати божа! Кв.
Кри́тий, а, е. Покрытый, крытый: Критий кожух. Гринч. Крита хата. Гринч. Кри́тий віз. Воз с верхом, будкой. Віз критий, палубчастий. МВ. II. 198.
Кри́тик, ка, м. Критик. А критиків хиба не страшно, котрі за помилку одну збентежуть так тебе?.. Алв. 6.
Кри́тика, ки, ж. Критика. На Стрийковських, Коховських і Грондських нічого було п. Падалиці здаватись без усякої критики. О. 1861. X. 136.
Критикува́ти, ку́ю, єш, гл. Критиковать. Надрукованого і критикованого нічого не читав. Шевч. Передм. до Гайдам.
Кри́тися, кри́юся, єшся, гл. 1) Покрываться. У неділю вранці рано поле крилося туманом. Шевч. 95. Улиці, базари крились трупом, плили кров'ю. Шевч. 168. 2) Скрываться, прятаться. У сизому тумані крилося село. Мир. Пов. II. 94. І позад базару через мертвих переступа, криється в пожарі за костьолом. Шевч. 202. Вона од мене, здається б, не крилась. МВ. Сама пішла до його, пішла не криючись. Г. Барв. 399. *3) — з чим від ко́го. Таить, утаивать что-либо от кого. Вона від матері з тим криється, боїться, що битимуть. Пир. у., Конон.
Крити́чний, а, е. Критический. Желех.
*Кри́тка, ки, ж. = По́критка. Кажуть, що вона не дівчина, а критка. Крим.
Кри́тни́к, ка, м. Кровельщик. О. 1862. IX. 8. Він майстер був — критник. О. 1862. VIII. 7.
Криття́, тя́, с. 1) Покров, верх платья. Не знаю, що в криття, що в рукава. Ном. № 13516. *2) Укрывательство. Пир. у., Конон. *3) Утаивание. Ото все з тим крилася, а тепер сама бачить, до чого те криття призвело. Пир. у., Конон.
Криха́, хи́, ж. 1) Кроха. За тую криху мало гріху. Ном. № 113. 2) Малость, небольшое количество. Ум. Кри́шечка, кри́шка. Кришечкою паски розговілась. Г. Барв. 67. Ні кришечки, ні капельки. Ном. № 4241. (Черевань) хоч би кришечку перемінився. К. ЧР. 21. Немає хліба й кришки. Грин. III. 130. Все эти уменшительные употребляются также и как ласкательные слова. Не говори мені сього, Маню, і не думай про се, моя кришечко! Кв. I. 40. Моя душечко, моя кришечко! Мет. 122.
