Словник української мови (1927)/крило
| ◀ криллячко | Словник української мови К крило |
крильце ▶ |
|
Крило́, ла́, с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по-над морем, опустивши крила. Мет. 65. 2) Крыло (ветряной мельницы). *3) Плавник (у рыбы). Попатрала рибу, попідрізала крила. Крим. 4) Сторона, бок. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Стор. МПр. 65. Пішла отара; чабани спереду на крилах. О. 1862. V. Кух. 33. 5) В церковном здании, построенном в виде креста — каждый из четырех концов. Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. Шух. I. 115. 6) Борть, бок лодки. О. 1861. XI. 9. 7) Боковые полотнища, стены невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в я́тірі. Шух. I. 227. 8) Из четырех полотнищ, составляющих плахту, каждое из отвороченных сверху вниз. Вас. 170. См. Кри́си. 9) Часть ботеле́ва. Шух. I. 214. 10) — орли́не. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. I. 113. Ум. Криле́чко, кри́лонько, крильце́. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мет. 113. Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. Ном. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця. О. 1861. XI. 9.