Кра́сочка, ки, ж. Ум. от кра́ска.
Кра́сти, кра́ду, деш, гл. Красть, воровать. Телят боїться, а волів краде. Ном. № 3034.
Кра́стися, кра́дуся, дешся, гл. Подкрадываться. Крадеться як вовк. Ном. № 2977. А із яру в киреї козачій хтось крадеться. Шевч.
Красува́ння, ня, с. 1) Красованье, состояние того, кто или что красуется. 2) О хлебах: цветение. Ум. Красува́ннячко. Грин. III. 404.
Красува́ти, су́ю, єш, гл. Красоваться, цвести.
Красува́тися, су́юся, єшся, гл. 1) Красоваться. Пишається, красується, сонце зустрічає. Шевч. 219. Чесна дівка красується косою. Кв. Весело йому, легенько і світ йому красується. МВ. 2) О хлебе: цвести. Жито красується. Ном. № 10163.
Красу́лька, ки, ж. 1) Ум. от красу́ля. 2) Насек. Karabus nitens. Вх. Пч. I. 5. 3) Мн. = Красо́ля. ЗЮЗО. I. 139.
Красу́ля, лі, ж. Насек. Calomosa sycorhanta. Вх. Пч. I. 5.
Красу́нок, нка, м. Род хлебного жучка. Кобел. у.
*Красу́нь, ня, м. Красавец. Такий красунь, що не дай бог, щоб яка жінка на тебе не задивилася. Лепк.
Красу́ня, ні, ж. Красавица. Й я не молода, але й дячиха красуня — нічого сказати. Левиц. ПЙО. 372.
Красу́ха, хи, ж. = Красу́ня. Загадка: Прийшов дід (мороз), зробив міст (крига), прийшла дівка красуха (весна), по мосту тупа, — міст розвалився. Грин. I. 249.
Кра́сь, сі, ж. = Крас. Вх. Лем. 428.
Красю́к, ка́, м. Красавец. Желех.
Красю́чка, ки, ж. 1) Красавица. 2) = Красу́лька. Канев. у.
Кра́та, ти, ж. = Ґра́та. Коли ж вони впадають у кайдани і мучаться за кратами в темниці. К. Іов. 79.
Кра́шанка, ки, ж. 1) Окрашенное пасхальное яйцо. На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками. Шевч. 461. Де той у бога великдень, а він уже із крашанками! Ном. № 2619. 2) Яйцо вообще. КС. 1891. V. 191. Низом у крашанки буде жовток, а верхом буде лушпайка. Ком. I. Ум. Кра́шаночка. Мнж. 47.
Крашени́к, ка, м. = Крашеня́к. Вх. Зн. 29.
Крашени́ці, ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцулов. Шух. I. 120.
Крашеня́к, ка, м. Окрашенный в красную краску серда́к. Шух. I. 126.
Кра́щати, щаю, єш, гл. 1) Делаться более красивым, хорошеть. 2) Улучшаться.
Кра́ще, нар. Лучше.
Кра́щий, а, е. 1) Ср. ст. от кра́сний. Более красивый. Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне — як панночка. Стор. Хороший, хороший! Був би ще кращий, та вже нікуди. Ном. № 8467. 2) Лучший. Я тобі не пара; я в сірій свитині, а ти титарівна. Кращого вітай. Шевч. 142. 3) Що кра́щий. Найлучший, самый лучший. Спокою мені не дають, щоб я що кращих їм у руки видав. Лепк.
Кращі́ти, щі́ю, єш, гл. Быть лучшим, улучшаться. Дужче кращіє, як червоно. Полт. г.
Кращі́шати, шаю, єш, гл. = Кра́щати.
Кращі́ший, а, е. Ср. ст. от кра́щий. Над Марусю нема й кралі кращішої. Харьк.
*Краяни́н, на, м. 1) Живущий в конце села. 2) Земляк. Сл. Нік.
*Кра́янка, ки, ж. Мелко изрезанные кусочки, ломтики хлеба, хлебные сухарики. Страву попивали пивом, кидаючи до нього краянки прижареного хліба. Леп.
*Края́нка, ки, ж. 1) Живущая в конце села. 2) Землячка.
Кра́яння, ня, с. 1) Разрезывание. Желех. 2) Кройка.
Кра́яти, кра́ю, єш, гл. 1) Резать, разрезывать. Яблучко крають. Грин. III. 10. Краяти коровай дрібненько. Мет. Опанас поставив чарку, оселедець крає. Мкр. Н. 2) Кроить. Сукню крайте. Грин. III. 101. 3) — се́рце. Раздирать, разрывать сердце, *терзать. Не край мого серця. Мет. 12.
Кра́ятися, кра́юся, єшся, гл. О сердце: разрываться. Крається серденько на дві половини. Чуб. V. 47. А в
