Кра́пати, паю (плю), єш (леш), гл. Брызгать, капать. Дощик крапле. Рудч. Ск. II. 75.
Крапели́на, ни, ж. = Кра́пля. Ум. Крапели́нка, крапели́ночка. А дощику ніхто і крапелинки не бачив. Кв.
Кра́пелька, ки, ж. Ум. от кра́пля. Жалости в його ні крапельки. Мирн. Пов. I. 120.
*Крапеля́стий, а, е = Крапли́стий. Линув буйний краплястий дощ. Кон. III. 337. Піт крапелястий укрив йому лоб. В. Мова.
*Кра́пка, ки, ж. 1) Точка. 2) Крапинка. Сл. Нік.
*Крапли́на, ни, ж. Капля, капелька. Нема в пляшці ні краплини. С. Пальчик Звен. у. Ефр.
Крапли́стий, а, е. 1) О дожде: крупный. Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий. Мет. 233. 2) В крапинках. Дві великі подушки у краплистих темних пошивках. МВ. II. 200.
*Краплі́ння, ня, с. Ожижение (пара). Сл. Дубр.
Кра́пля, лі, ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Стор. МПр. 93. Краплями піт тече. Св. Л. 11. Ум. Кра́пелька, *крапли́на. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку. Левиц. I. 137.
Крапо́вий, а, е. В крапинках. Хто червоного пояса продає, а хто крапового пояса хоче. МВ.
*Крапоті́ти, чу́(тю), ти́ш, гл. Падать каплями. Дощ крапотить. Умань. Ефр.
Крапча́стий и крапчи́стий, а, е = Крапли́стий. Крапчастий дощ. Мнж. 148. Дощ не дуже крапчистий, — він дрібний. Змиев. у.
Крас, су, м. = Краса́. Вдовонька не дівонька, не дівочий крас. Чуб. V. 71.
Краса́, си́, ж. 1) Красота. Дочка в тебе буде на ввесь світ красою, а зять — на ввесь світ славою. К. ЧР. 56. Ой хоч знайдеш з русою косою, да не знайдеш з такою красою. Нп. Краси́ набіра́тися. Хорошеть. Поки Явтух ріс та краси набірався, Фрузина ледачіла, старілась. Св. Л. 65. 2) Раст. Amarantus caudatus L. ЗЮЗО. I. 111. Ум. Кра́сонька. Свою красоньку утеряла, хоть я й молода. Макс. Круз нове люстренько виглядалася, сама своїй красонці дивувалася. Чуб. V. 6.
Кра́сень, ня, м. Красавец. Мир. ХРВ. 131.
Краси́вий, а, е. Придающий красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ще кращий став. Мнж. 17.
*Краси́виця, ці, ж. Красавица. Таких красивиць, як ти, на світі багацько. — Ой же що ти задумав-загадав, що такую розкрасивицю втеряв! (Пісня). Крим.
Кра́сий, а, е. Пестрый, разноцветный. Вх. Зн. 29. Кра́са. Название коровы. Kolb. I. 65.
Краси́ло, ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.
Краси́ти, шу́, си́ш, гл. 1) Делать красивым, украшать. Лихо нікого не красить. Чуб. I. 263. Ой рясна красна калинонька в лузі, рясніше-красніше ваш поїзд! Ваш поїзд бояре красять. ХС. XII. 428. 2) Красить, окрашивать. Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий, да не вміла Маруся носити, да не вміла красити. Мет. 233. 3) — рід. Свадебный обычай в понедельник: перевязывать родственницам невесты волоса красными нитками по получении известия о целомудрии новобрачной. Красять рід, шо хороша молода. Мил. 125.
Красі́течний, а, е. 1) Очень красивый. Вх. Лем. 428. 2) Очень хороший. Вх. Лем. 428.
Красі́течно, нар. 1) Очень красиво. 2) Очень хорошо. Квіт пахне красітечно. Вх. Лем. 428.
Красі́ти, сі́ю, єш, гл. Красоваться. Ой там на горі, на красі, красіє кукіль у овсі. Чуб. III. 139.
Красі́тка, ки, ж. = Красо́тка. Желех.
Красі́тний, а, е. 1) Красивый. Вх. Лем. 428. 2) Хороший. Красітна вода, — можно ся й напити. Вх. Лем. 428.
