Словник української мови (1927)/крапля

by Борис Грінченко

◀ крапління

Словник української мови Борис Грінченко К крапля

краповий ▶

Київ: Горно, 1927

Кра́пля, лі, ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Стор. МПр. 93. Краплями піт тече. Св. Л. 11. Ум. Кра́пелька, *крапли́на. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку. Левиц. I. 137.