Сторінка:Словник української мови. Том III. К-Н. 1928.pdf/142

Ця сторінка вичитана

Крамаре́нко, ка, м. Сын торговца.

Крама́рик, ка, м. Ум. от кра́марь.

Крамари́ха, хи, ж. Жена торговца. Висока довгобраза крамариха, товстого крамаря жінка. Мир. Пов. II. 67.

Крамарі́вна, ни, ж. Дочь торговца.

Крама́рня, ні, ж. Лавка. Завтра день базарний, Петру Лукичеві треба рано в крамарні бути. — Людей труїти гнилою чехонею! подумала Христя. Мир. Пов. II. 55.

Кра́ма́рочка, ки, ж. Ум. от кра́марька.

Крама́рочок, чка, м. Ум. от кра́марь.

Кра́ма́рство, ва, с. Торговля. Одначе протисся (до багацтва) не крамарством, а більше промислами. Левиц. I. 239.

Кра́ма́рський, а, е. Торговый, купеческий. Говорив про свої крамарські діла. Мир. Пов. I. 172. Крамарський віз простугонить. МВ.

Крамарчу́к, ка́, ж. 1) Сын торговца. 2) Незначительный торговец. 3) Приказчик.

Кра́марь, ря, м. 1) Купец, торговец, лавочник. Геть к нечистому, переяславський крамарю!.. Се то, бач, що Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. К. ЧР. 25. Були і крамарі, цехові, чумаки і запорожчики. Стор. МПр. 126. 2) Разнощик товара, преимущественно красного, коробейник. Ум. Крама́рик. Мил. 95. Крама́рочок. Крамаре, крамарочку, прочини кватирочку. Мет. 189.

Кра́марька, ки, ж. Торговка, лавочница. Та немає тіх крамарок, шо продають ріднесеньких маточок. Мил. 205. Ум. Кра́марочка. Ой крамарко, крамарочко, сказки ж мені всю правдочку. Чуб. V. 910.

Крамарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Торговать, быть торговцем. Дядьки сміються з його, яким він товаром дума крамарювать. Рудч. Ск. II. 28.

Крамина́, ни́, ж. Лавочная, покупная материя. Ісповили та мале дитя в тонку крамину. Мил. 120.

Кра́мкати, каю, єш, гл. О вороне: каркать. Вх. Уг. 247.

Крамни́й, а́, е́. 1) Лавочный. Ми з Одаркою за нікольством не понапрядали на рушники та на хустки, то я оце крамне вам покупила. Г. Барв. 330. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. I. 245. Крамна́ комо́ря. Лавка, *склад. Голота… давай коло крамних комір поратись! К. ЧР. 360. *2) Мануфактурный, из мануфактуры. См. Крам 3. Пир. у., Конон. Ум. Крамне́нький. Нагайка дротянка з кілка не вбуває, сорочка крамненька кров'ю закипає. Чуб. V. 494.

Крамни́на, ни, ж. = Крамина́. Де ж тобі, мила, крамнини шукати? Будеш, миленька, в плосконній лежати. Нп. Навчала її рідная мати… в дорогу крамнину сповиваючи. Чуб. III. 388. У тих москалів усяка крамнина є. Черниг. г.

Крамни́ця, ці, ж. 1) Лавка. Завів крамницю з тютюном. Левиц. Пов. 6. Зайшов собі в таку крамницю, де продають фиги-миги і всякі ласощі. Гатц. 62. 2) Дощечка у сапожников, на которой режут товар и выстругивают гвозди. Константиногр. у. Ум. Крамни́чка.

Крамови́й, а́, е́. 1) = Крамни́й. Скидала плаття все крамовеє, а надівала все золотеє. Чуб. III. 396. *2) Коммерческий, деловой. Загнибіда, яко крамний чоловік, позбуває росту не менче, як на два карбованці. Мирн. Пов. I. 168.

Крамо́к, мку́, м. Ум. от крам.

Крамплі́, лі́в, м., мн. Щетка для расчесывания шерсти: деревянная доска с ручкой, усеянная мелкими проволочными крючками. Гол. Од. 40.

Крамплюва́ти, лю́ю, єш, гл. Чесать шерсть чесальными щетками, крампля́ми. Гол. Од. 39.

Крампу́лець, льця, м. Часть ткацкого станка. См. Верста́т. Шух. I. 254.

Крамськи́й, а́, е́ = Крамни́й. Крамська сорочка. Гол. Од. 50. Свита крамська. О. 1861. XI. 26.

Крамува́ти, му́ю, єш, гл. Торговать. Поїхала Галя крамом крамувати. Чуб. V. 912. Крамуєш на тисячі. Мир. Пов. II. 71.

Крамча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Кра́мкати. Вх. Уг. 247.

Крап, пу, м. Раст. Rubia tinctorum L. ЗЮЗО. I. 134.