Словник української мови (1927)/крамний
◀ крамкати | Словник української мови К крамний |
крамнина ▶ |
|
Крамни́й, а́, е́. 1) Лавочный. Ми з Одаркою за нікольством не понапрядали на рушники та на хустки, то я оце крамне вам покупила. Г. Барв. 330. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. I. 245. Крамна́ комо́ря. Лавка, *склад. Голота… давай коло крамних комір поратись! К. ЧР. 360. *2) Мануфактурный, из мануфактуры. См. Крам 3. Пир. у., Конон. Ум. Крамне́нький. Нагайка дротянка з кілка не вбуває, сорочка крамненька кров'ю закипає. Чуб. V. 494.