ногах лошади); задний коготь (у собаки). Желех. Вх. Пч. I. 14. 4) Кусок дерна, употребляющийся в игре, называемой ко́тики. КС. 1887. VI. 484. 5) Цвет вербы, лозы, ивы. Свячена лоза і котики — ліки од трясці. Ном. № 8401. 6) Мн. Glechoma hedoracea L. ЗЮЗО. I. 124. 8) Пузырьки, поднимающиеся со дна пруда, болота. Коли замерза вода, то котики підходять зі дна, то тим і крига як сіль розсипається. Чигир. у. Ум. Ко́тичок. А котичок няв-няв-няв! Рудч. Ск. I. 51.
Коти́на, ни, м. Кот. Котино, котино! поїдемо по сіно. Мет. 3.
Коти́ти, чу́, тиш, гл. Катить. Лід кріпкий, хоч гармати коти. Ном. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Шевч. 82.
Коти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Мет. Піт з його котиться. Гринч. 2) О кошке, овце и зайце: рождать. Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться. Левиц. Пов. *3) Размножаться. На новім хазяйстві… семейка, як кукіль, покотилася. Мирн. ХРВ. I. 140. 4) О дыме, тумане: клубиться. Туман яром котиться, дівці гулять хочеться. Нп. *5) Раздаваться, ртдаваться, звучать. Батогом витрахкує, аж луна котиться. С. Пальчик. Як покотиться грім, як лине дощ… С. Пальчик Звен. у. Ефр.
Ко́тичок, чка, м. Ум. от ко́тик.
Коти́ще, ща, м. Ув. от кіт.
Коті́ль, ля́, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. I. 226.
Котки́, кі́в, м. мн. Раст. Trifolium arvense L. ЗЮЗО. I. 139.
Ко́тко, ка, м. Котик. Продрав котко стелю. Гринч. III. 492. За що його дурно бить? Котко буде молотить. Мил. 44.
*Коткува́ти, ку́ю, єш, гл. Укатывать вспаханную землю деревянным катком. Екат., Херс. г. Сл. Яворн.
Котля́р, ра́, м. = Кітля́р. Котл.
Котляре́нко, ка, м. Сын медника, литаврщика.
Котлярі́вна, ни, ж. Дочь медника, литаврщика.
*Котля́рня, ні, ж. Меднолитейный, медноплавильный, котельный завод. Сл. Дубр.
*Котля́рський, а, е. Котельный. Котлярський цех. Сл. Яворн.
Ко́тма, ми, ж. Котомка. Лохвиц. у.
Кото́вий, а, е. Кошачий.
Кото́вка, ки, ж. Конура для кота (в сказке). Вона построїла йому (котові) котовку і городець чималий дала. Рудч. Ск. I. 25.
Кото́к, тка, м. 1) Ум. от кіт. Сама баба злизала і на котка сказала. Мет. 3. Ой ну люлі, кітку, украв в баби квітку. Мил. 44. 2) Колыбельная песня. Над колискою котка виспівувати. К. Гр. Кв. XXIV. Сяду прясти, повкладавши діток та поприсипавши котками. Г. Барв. 442. *3) Ласкательное название для ребенка. А що, котку, скажеш? С. Пальчик Звен. у. Ефр. 4) Каток *(сельско-хоз. орудие). Пир. у., Конон. 5) Деревянный цилиндр, подкладываемый под ухват, чтобы легче было вынимать из печи горшки. 6) = Котю́чка. КС. 1891. V. 207. 7) См. Котки́. Ум. Кото́чок. Ой був собі коточок, украв собі клубочок. Мет. Колише в запічку маленького внучка, виспівуючи коточка. Левиц. I. 24.
Котолу́п, па, м. 1) Кошкодер. Хоч і котолуп, та гроші має. Ном. № 14334. 2) Разносчик мелких товаров из м. Рашевки, Гадяцк. у. ЗЮЗО. I. 228. Вас. 189.
*Котолу́півна, ни, ж. Любовница, содержанка, шлюха, потаскуха. Зрадів, що жінка заслабла, тай знайшов собі котолупівну. Крим.
Котолу́пня, ні, ж. Место, где убивают и обдирают кошек, а в переносном смысле — место пыток.
Котора́, ри́, ж. Ссора, раздор; обида. Котору́ завдава́ти. Обижать, оскорблять. Вх. Зн. 28.
Кото́ргати, гаю, єш, гл. Сильно дергать, теребить, тормошить.
Кото́рий и котри́й, а, е, мест. 1) Какой. Три пани — єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ном. № 1180. Не знаєш, з котрого боку зайти. Ном. Которий би міг турчин-яничар сей сон одгадати, міг би йому три гради турецькії дарувати. Дума. 2) Какой-нибудь. Як доживе було ко-
