він мі принесе колачик біленький. Гол. I. 337.
Кола́чини, чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (в Галиции), когда новобрачные получают подарки. Kolb. I. 311.
Кола́чиння, ня, с. = Кола́чини. У тиждень було у нас колачиння. Федьк.
Ко́лдра, ри, ж. = Ко́вдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.
Ко́лейка, ки, ж. Ум. от ко́лія.
*Колективник, ка, м. Коллективист (член коллектива). Пр. Пр.
Колесни́ця, ці, ж. Колесница. І на возах, на колесницях із Колізея, із різниці святії вивезли тіла. Шевч. 616.
Коле́сня, ні, ж. 1) Станок для навода спиц в ободе. См. Стелю́га. 2) Колесная мастерская.
Ко́лесо, са, с. 1) Круг. Колесом сонечко вгору йде. Грин. III. 533. 2) Колесо в экипаже, машине, мебели. А вони окаянні коней зупиняють, у колесах спиці рубають. К. ЧР. Дивися, які баюри колісьми повироблювано. Харьк. Скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш. МВ. *Ко́лесом заходи́ти. Закружиться. Думки колесом заходили. Мирн. I. 24. *На за́дні коле́са огляда́тися. Действовать осмотрительно, быть на стороже. Позирай, дівко, на задні колеса. Кон. II. 122. П'я́те ко́лесо до во́за. Совершенно ненужная вещь. Я тут нічого, п'яте колесо до воза, моє діло писарське. Кон. III. 100. К. млино́ве, к. мли́нське (Галиц.). Мик. 480. Колесо водяной мельницы. К. водяне́. Наружное колесо водяной мельницы. Мик. 480. То же значит и надві́рне к. Черниг. у. К. пале́чне (пале́шне). Внутреннее колесо водяной мельницы, приводящее в движение шестерню. Мик. 480. Черниг. у. К. замахове́. Часть ткацкого станка. МУЕ. III. 24. 3) Люди, ставшие в кружок (на сходке, в собрании казацкой ра́ди и пр.). Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжи кругом — колесом. МУЕ. 113. Посеред колеса, — а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві можно було що почути… — стояв стіл під турецьким килимом. На столі лежала булава Брюховецького з бунчуком і корогвою. К. ЧР. 334. Віщо́ве к., су́дне к. Собрание запорожских казаков для суда над товарищами. Курінне отамання і всяка старшина кінчали первий обід віщового колеса. К. ЧР. 270. Посеред суднього колеса стояв Кирило Тур. К. ЧР. 269. Ра́днє к. То-же собрание для решения дел. Кругом раднього колеса крик і гомін. К. ЧР. 335. 4) Ряд ветвей, идущих вокруг ствола дерева приблизительно на одинаковой высоте. Шух. I. 224. 5) Игра. Также: к. дурне́. Игра состоит в том, что взявшиеся за руки дети составляют вращающийся круг, постоянно выворачивающийся то внутрь, то наружу. Ив. 48. Маркев. 73. *К. ходи́ти. Акробатический трюк, состоящий в плавном быстром переваливании в одну из сторон с ног на руки. Микола наш коні колесом завертає, каже, остило пішки. Пир. у., Кон. Ум. Коле́сонько, колісце́, колісча́, колісча́тко. А з мене, березоньки, колесонька будуть. Чуб. 5. 111.
Колесува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Колесовать. Відьом же тут колесували і всіх шептух і ворожок. Котл. Ен. *2) Кружиться. Перед очима все щось миготить, колесує, привижується. Мирн. I. 37.
Ко́лечко, ка, с. Ум. от ко́ло.
Коле́шня, ні, ж. 1) Каретный сарай. 2) Также и для скота под одной крышей с хатой. Шух. I. 106, 189. 3) Иногда — пристройка при хате, где рубят и складывают дрова. Волын. г.
*Колешня́, ні́, ж. Передняя, колесная часть плуга. Пир. у., Кон.
Коли́, нар. и сз. 1) Когда. Сину мій, коли приїдеш до нас? Макс. Коли хліб, тоді й розум. Ном. № 1364. Коли б же се було? Єсть мені́ коли́! Мне некогда. 2) Если. Коли ти будеш вірно пробувати, будуть тебе козаки поважати. Макс. Стоїть вода у кубочку, коли хоч — напийся. Макс. 3) Вдруг. Коли виводять мого чоловіка. МВ. (О. 1862. III. 72). *4) Да ведь, да вот. Поїду я… — Коли може вдарити плюта, то й передрягнете, дядю. Черемш. 5) Коли́-б. Как-бы, кабы. На мене він не нарікатиме, а от коли б ви його не зневажили. К. ЧР. *Коли-б мені, господи, не-
