Словник української мови (1927)/колія
◀ колішня | Словник української мови К колія |
коло ▶ |
|
Ко́лія́, лії, ж. 1) Колея. Держи по колії. 2) Железная дорога, рельсы. Так і преться машина по колії. Ромен. у. 3) Порядок, очередь. Тепер прийшла колія, так треба йти. Ум. Ко́лійка. Ой пійду я, пійду дорогою широкою, ой гляну я, ой паду я в колійку глибокую. Мет. 65.