*Імли́стий, а, е. Мглистый. Ваблять у свою далечінь імлисту. Коцюб.
Імня́, і́мени, с. = Ім'я́. Гринч. II. 345. Прибери пня, дай йому імня і з нього буде чоловік. Ном. № 11173.
*Імові́рливий, а, е. Доверчивый. Крим.
Імові́рний, а, е. Доверчивый. Є й такі, що вимагають щирости, не скажи — для того тільки, щоб зоставити повік нещасливими імовірних. МВ.
Імові́рність, ности, ж. 1) Доверчивость. Ном. 9521. 2) Вероятность.
Імові́рно, нар. Доверчиво.
Імхо́вий, а, е = Мохови́й. Три подушок імхових. Лукаш. 163.
*Імша́, ші́, ж. Мшение, перекладыванне посуды сеном или соломой. Полт. г. Сл. Яворн.
Імше́дь, ді, ж. 1) Мох. Шух. I. 18. 2) = Мшедь. Вх. Зн. 28.
Імши́ти, шу́, ши́ш, гл. 1) Мши́ти. Імшити хату. Шух. I. 92. 2) — горшки́. Вкладывать горшки один в другой, перекладывая соломой. Черк. у.
Ім'я́, і́мени, с. Имя. Ось же і я, що хороше ім'я. Ном. № 2525.
Інжені́р, ра, м. Инженер. Французький інженір Боплан. К. Кр. 18.
Інклю́з, за, м. По народн. поверью: неразменная серебряная монета, которая, данная в уплату, возвращается обратно к своему хозяину. Ез. V. 255. *Віри в інклюза таки не покинеться. Март. «Забобон». См. Анталю́з, инсли́за.
Іно́, нар. Только, лишь. Чуб. II. 50. Гринч. III. 203. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно прийшла роду одвідати. Чуб. III. 124.
Іно́се, іно́сь, нар. Согласен, ладно, хорошо, пусть так; разумеется. Греб. 376. «Іносе! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе. Борз. у.
Інститу́т, ту, м. Институт. Панночка поїхала вчитись до институту. Г. Барв. 333.
Інститу́тка, ки, ж. Институтка. (О. 1862. III. 34).
Інститу́тський, а, е. Институтский. Вони в'їхали на інститутське подвір'я. Левиц. Пов. 116.
Інститу́ція, ції, ж. Учреждение. Вірують у правду нової інституції і вбачають у мирових посередниках правдивих судей. О. 1861. XI. 106.
Інте́рес, су, м. Выгода, польза, интерес. Ном. № 1381.
Інфи́ма, ми, ж. Второй из семи классов старинных духовн. училищ и семинарий. Сим. 175.
Інфими́ст, та, м. Ученик інфи́ми. Сим. 175.
*Інформува́ння, ня, с. Информирование. Пр. Пр.
*Інформува́ти, у́ю, єш, гл. Информировать. Пр. Пр.
Ір, ру, м. = Аїр. = Гав'я́р. Мил. М. 20.
Ірва́нт, та, м. Железное кольцо на ободе экипажного колеса.
Ірва́ти, ірву́, ве́ш, гл. = Рва́ти. Ірви тісто та в молоко кидай. Ном. № 13220.
Ірва́тися, ву́ся, ве́шся, гл. = Рва́тися. Як риба в притузі, так розум ірветься. Харьк. г. Ой ірветься нам на душі, що всі дівчата хороші. Чуб. III. 139.
Ірвону́ти, ну́, не́ш, гл. = Рвону́ти. Воно ж за чуб як ірвоне. Алв. 61.
Іржа́ти, жу́, же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує. Чуб. V. 15.
*Іржу́н, на́, м. Порода совы. Сл. Яворн.
*Іритува́ти, ту́ю, єш, гл. Раздражать. Не прозивайте мене доктором, мене се іритує. Март. «Забобон». 93.
*Іритува́тися, ту́юся, єшся, гл. Раздражаться, кобениться. Ще й не розгляділа добре благородного жениха, а вже іритується. Тобіл. «Март. Боруля». Іритуйсь, не іритуйсь, а по твоєму не буде. Умань. Ефр.
Іск… См. Ск.
І́сний, існі́сінький, існі́сінько. См. І́стний, істні́сінький, істні́сінько.
*І́спит, ту, ж. Экзамен, испытание. Н.-Левиц.
Іста, ти, ж. Капитал, основной капитал. Чуб. VII. 575. Купимо (хліба)… й станемо продавати… Як виручимо свою істу та й мотнемось, купимо у
