Кішці іграшка, а мишці сльози. Ном. За і́грашки роби́ти що. С легкостью, как бы играя, шутя делать что. Зберуться дівчата да гуртом на сіножаті да днів у два, в три за іграшки і повгребають. О. 1861. VIII. 18. Під високою скелею блищав на сонці новий гарний панський млин… Четверо коліс неначе залюбки та за іграшки крутились на ясному сонці. Левиц. КС. 81. Ум. І́грашечка.
Ігре́ць, ця, м. 1) = Грець 1. 2) Вихрь. Закрутився перед царицею ігрець, піднявся до неба стовп пилу, вхопив царевича і помчав у зелений гай. Стор. I. 74.
І́грище, ща, с. = Гри́ще. Гринч. III. 441. Дівочі ігрища незабутні. К. ДС. 21. На ігрищах ніхто як я перед вела. Стор. I. 133.
І́гронько, ка, м. Музыкант. Приїхали подоляне з подолу, ой привезли свої ігроньки з собою; ой загадали хорошенько іграти. Мет. 161.
Ігу́мен, на, м. Игумен. Що ігуменові можна, то братії зась. Ном. № 1004.
Ігу́меня, ні, ж. Игуменья.
Ід, пред. К. Ївга заробила в мене грошенят на байбарак ід Великодню. Г. Барв. 251.
Ідеа́л, лу, м. Идеал. Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті. К. Дз. 162.
Ідеалізува́ти, зу́ю, єш, гл. Идеализировать. Желех.
Ідеа́льний, а, е. Идеальный. Ваш образ ідеальний. К. ХП. 74.
Іде́я, іде́ї, ж. Идея. Європейські ідеї. Левиц. Пов. 153.
Ідо́сі, нар. = Досі.
Із, пред. = З. Ставится между двумя согласными или после согласной, иногда в начале фразы, если следующее слово начинается согласной; в стихах иногда для соблюдения размера. Збіглось вовків щось із тисячу. Рудч. Ск. I. 32. Із нехочу ззів три миски борщу. Ном. № 5060. Із славного Запорожжя наїхали гості. Шевч. 221.
Ізб… См. Зб.
Ізв… См. Зв.
*Ізві́р, вору, м. Ущелье, горная долина. Громами себе розсаджують, кремнисті голови собі розбивають, ліси на тріски розколюють, ізвори людьми рівняють. Черемш. Вниз западалися боки гори у глибокі чорні ізвори. Коцюб. Тіні.
Ізг… См. Зг.
Ізд… См. Зд.
Із'є… См. З'є.
Ізж… См. Зж.
Ізз… См. Зз.
Із-за, пред. = Зза. Употребл. подобно предлогу із. Із-за гори вітер віє, березоньку хилить. Мет. 20.
Ізк… = Іск. См. Ск…
Ізл… См. Зл…
Ізм… См. Зм…
Ізн… См. Зн…
Ізо, пред. = Зо. Василько буде хоч цілечку ніч ізо мною сидіти. МВ. II. 9.
Ізо… См. Зо…
Ізп… = Ісп… См. Сп.
Ізр… См. Зр.
Ізс… См. Зс.
Ізт… = Іст… См. Ст.
Ізу… См. Зу…
Ізх… = Ісх… См. Сх.
Ійо́н, меж. Вишь, вишь ты. Котл. Ен. Слов. Ійон, ійон же, вража мати! але Еней наш зледащів. Котл. Ен. I. 27.
Ійти, ійду́, де́ш, гл. = Іти́. Аж ійшов я мимо його. К. Псал. 90.
Ік, пред. = К. Аж ік вечору вже знову приходить. Рудч. Ск. II. 161.
Ікла́стий, ікла́тий, а, е. Имеющий большие клыки, клыкастый. Харьк. у.
Іко́на, ни, ж. Икона, образ. Загадай дурному богу молиться, він і ікони поб'є. Ном. № 6575.
Іко́нний, а, е. Иконный. МВ. III. 91.
Іконоста́с, су, м. 1) Иконостас. ЗОЮР. I. 281. 2) Род писанки. КС. 1891. VI. 371.
Ікра́, ри́, ж. 1) Икра; семя грены. Як будеш загодовувать пчоли, то зотри тую ікру (з щуки) і змішай з медом, з перцем і барсуковим салом. Чуб. I. 75. 2) Вымя у коровы. Шух. I. 193. Ум. Іко́рка. Коровка ма'т ікорку добру. Вх. Лем. 421.
*Ікра́нка, ки, ж. Рыба с икрой. Кубань. Сл. Яворн.
Ікра́тий, а, е. Имеющий икру. Ікрата риба. Черк. у.
Ікре́ць, рця́, м. Самка рыбы. Вх. Пч. II. 21. См. Ікро́виця.
