Сторінка:Словник української мови. Том II. Д-Й. 1927.pdf/456

Ця сторінка вичитана
 
І.
 

Все слова, начинающиеся приставками із, іс и не находящиеся здесь, см. на буквы З и С.

І, сз. И. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Рудч. Ск. I. 168. Як бог дасть, то і в вікно подасть. Посл. І вітер не віє, і сонце не гріє. Нп. І виходила до його вся земля. Єв. М. I. 5. І де ті люде тут возьмуться. Шевч. 339. Между двумя гласными и после гласной сокращается в Й. Як не зароблю, то лежатиму поки й опухну. ЗОЮР. I. 11. Стала їсти й пити. Шевч. 352. Далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. I. 3.

І, меж. 1) Выражает удивление. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. Гліб. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. Гліб. А жіночку свою любив і господи єдиний! Шевч. 526. 2) І вже! Выражает печаль, отсутствие надежды: Эх! увы! Йди, доню, гуляти!.. — І вже, моя мати, мені не гуляти. Хата, 11. І вже, не справить горбатого могила. Ном. № 3221.

Ібиска, ки, ж. Пт. Чайка. Вх. Пч. II. 15.

*Іва́н, на, м. Крестьянин, лицо низшего сословия. Не буде з Івана пана. Н. посл.

Іван-зі́лля, ля, с. Раст. а) Hysopus offic. Шух. I. 21. б) — пільське. Echium vulgare. Шух. I. 21.

Іва́нішній, я, є. Относящийся ко дню св. Ивана. Сі́но іва́нішнє. Сено, скошенное в день св. Ивана. Шух. I. 170.

Іва́нова му́шка, ки, ж. Насек. = Світу́н. Вх. Пч. I. 6.

Івано́к, нка́, м. 1) Раст. Hypericum perforatum. Вх. Пч. I. 10. 2) Пт. = Водоморо́з. Вх. Пч. II. 8.

*Іва́нський, а, е. Принадлежащий Ивану, переносно — крестьянский. Чи воно панське, чи іванське, а красти його не можна. Харьк. г. Сл. Яворн.

Іва́нчик, ка, м. 1) — золоти́й. Раст. Galium luteum. Шух. I. 21. *2) Птица из породы трясогузок. Екатер. г. Сл. Яворн.

Іва́сик, ка, м. Раст. Trifolium montanum L., T. pratense L. ЗЮЗО. I. 139.

Іви́лга, ги, ж. Раст. омела белая. Viscum album L. ЗЮЗО. I. 141.

Ігва́, ви́, ж. = Го́лка. Вх. Лем. 421.

Ігде́, нар. = Де. Ігде родилась, ігде пригодилась. Ном. № 8997.

Іги́, меж. — на ко́го. Тьфу (на кого). Желех. Іги на тя! стара каже. Гол. I. 222.

І́гиги́, меж., выражающее ржание.

Ігі́, ігі́й, меж. = Іги́.

Ігіне́, меж. Крик гуцульского пастуха на лошадей, чтобы остановились и возвратились. Шух. I. 211.

Ігла́, ли́, ж. 1) = Го́лка. Шух. I. 153. 2) Пт. = І́говна. Вх. Пч. I. 16.

Іго́вка, ки, ж. = Го́лка. Вх. Лем. 421.

І́говна, ни, ж. Иволга. Oriolus galbula. Вх. Уг. 242.

Іго́вник, ка, м. Игольник. Шух. I. 284, 154.

І́гола, ли, ж. = І́говна. Вх. Лем. 421.

І́голий, лия, м., і́голийка, ки, ж. = І́говна. Вх. Лем. 421.

Ігра́, ри, ж. = Гра. Ном. № 12591.

І́гранка, ки, ж. Игра. Полт. г. Слов. Д. Эварн.

Ігра́ти, ра́ю, єш, гл. = Гра́ти. Так танцюй — як іграють. Ном. № 5876.

Ігра́ч, ча, м. = Грач.

І́грашечка, ки, ж. Ум. от і́грашка.

І́грашка, ки, ж. Игрушка, забава. Чужая біда за іграшку. Ном. № 2341.