Инша́кий, а, е = Ина́кий. Вх. Лем. 421.
И́нше, нар. = Ина́кше. Може як инше це зробити? Куди́ и́нше. В другое место. Ішов бідний чоловік у Степанівці на ярмарок, а може куди инше. Рудч. Ск. II. 25.
И́нший, а, е. 1) = Ина́кший. Шевч. 152. Милий покидає, иншої шукає. Нп. Дві в однаковому убранні, а третя в иншому. Грин. I. 112. 2) Иной, некоторый. Инший легко робить та хороше ходить.
И́н'як, нар. = Ина́к. Однаковісінько йому, чи так, чи, може, ин'як. МВ. (О. 1862. I. 100).
И́н'яки́й, а, е = Ина́кий. Ин'якої ночі то є роса. Черк. у.
Ирга́, ги́, ж. Раст. Cotoneaster vulgaris Linde. ЗЮЗО. I. 120.
Ирджо́к, (джка́?), м. Землеройка, Sorex. Вх. Уг. 242.
Иржа́, жі́, ж. = Ржа. Було так і їсть, як иржа залізо. МВ. I.
Иржа́вець, вця, м. = Ржа́вець.
Иржа́вий, а, е = Ржа́вий.
Иржа́вина, ни, ж. Место со ржавой водой. Отам на луках та є иржавини, то тим і трава иржава, неїдома. Волч. у.
Иржа́віти, вію, єш, гл. = Ржа́віти.
*Иритува́тися, ту́юся, єшся, гл. = Іритува́тися.
И́риця, ці, ж. 1) Животное, водящееся в воде, в частности Triton. Вх. Пч. II. 17. 2) Птица, возвратившаяся из зимнего отлета. Вже ириця проявилась, скоро тепло стане. Борз. у. Птице, ирице, ходи до нас вечерю їсти. 3) Очень старая женщина, старая ведьма. Тут якась старая баба, знахурка всесвітня і сідая, і горбата, мабуть застолітня, прислухалась, примінялась і, як став, сказала… Одспівавши, заніміла, очі протирала, а за сью така ж другая ириця казала. Мкр. Н. 33.
И́рід, рода, м. См. И́род.
И́рій, рію, м. = Ви́рій. Гуси, гуси білі в ирій полетіли. Шевч. 519. Пташки, що влітку так співали, у ирій вже поодлітали. Греб. 387.
Ирле́ць, лця́, м. Клеймо на овце. Він було на своїх вівцях ирлець кладе. Киев. г. О. Пчілка.
И́род и И́рід, да, м. 1) Ирод. Ирод-царь за Христом ганявся. Колядка. 2) Злодей. А він мене і побачив, ирод. 3) Чорт. А ирід його відає. Ном. № 3576. З шуму став ирод-чорт. Гн. II. 217. У Шевченка повидимому в значении: чорт-змей. Знову люта гадина впилася в саме серце: кругом його тричі обвилася, як той ирод. Шевч. *Ув. Ироди́ще.
И́родів, дова, ве. Иродов. Бранное слово. Иродове кодло. Ном. № 895. Иродів сину. Ном. № 3572.
*И́родка, ки, ж. Бранное слово — чертовка, злодейка. Щоб ти без вісти пішла, иродко проклята! Проскурівна.
*Иродча́, ча́ти, с. Чертенок. П. Мирний.
Ирстени́н, на, м. Христианин. Ішов раз бідний ирстенин дитину ирстити, та не міг найти кумів. Гн. II. 32.
Ирсти́ти, рщу́, стиш, гл. = Хрести́ти. Шух. I. 181.
Ирсти́тися, рщу́ся, стишся, гл. = Хрести́тися. Шух. I. 38, 212.
И́рха, хи, ж. 1) Выделанная овечья или козья шкура. Желех. 2) Кант в сапогах, где сшиваются половинки голенища. НВолын. у. 3) Нам'я́ти и́рху. Надрать хохол.
Ирхо́вий, а, е = И́рша́ний. Желех.
Ирчо́к, чка, м. = Ирджо́к. Вх. Уг. 242.
И́рша́ний, а, е. Из овечьей или козьей выделанной шкуры. И́рша́ні штани́. Кожаные меховые штаны, обращенные шерстью вниз, — носят пастухи в Новороссійском крае и Черномории зимой. Чабанам видається на зіму одежа: сорочки, штани хрящові, штани иршані. О. 1862. V. Кух. 34.
Ирша́нки, нок, ж. Кожаные, меховые штаны. Мнж. 181.
*Ирше́(и́)ний, а, е. Крещеный. Тепер маємо живий вогонь, а доки ме він горіти, ні звір, ні сила нечиста не озьмеся маржини та й нас иршених. Коцюб. «Тіні».
Ирши́ни, шин, мн. = Хрести́ни. Желех.
Иршли́ця, ці, ж. Оторочка на тулупе из смушка или суркового меха. Вас. 155.
