Зчудува́тися, ду́юся, єшся, гл. Удивиться.
*Зчу́тися, чу́юся, єшся, гл. Употребл. исключительно с отрицанием не: не заметить, не опомниться. І не зчулася, як той циган полотно потяг. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
*Зшива́ння, ня, с. Сшивание, сшивка. Сл. Дубр.
Зшива́ти, ва́ю, єш, сов. в. зши́ти, зши́ю, зши́єш, гл. Сшивать, сшить. Зшивали лантухи на сухарі. Стор. МПр. 126.
*Зши́ва́ч, ча́, м. Сшиватель. Сл. Дубр.
*Зшива́чка, ки. Сшивательная машина. Сл. Нік.
Зши́лити, лю, лиш, гл. — гу́би. Выпятить, сжав в одну точку. Та ще й губи зшилить, кепкувать би то, бридкий, з старої людини. Сим.
Зши́ток, тку, м. Тетрадь. Желех. *З давнього зшитку. Стар.
Зшпо́ртати, таю, єш, гл. Смастерить, сделать. «А ну лишень», каже, «свої линтварі, або там сукно» (він і кравецьке діло вмів) і зшпорта (свитину або кожух). Сим. 199.
Зшука́тися, ка́юся, єшся, гл. Хватиться, начать искать. Зшукалася сьогодні заполочі — нема, а знаю добре, що була. Харьк.
Зшу́кувати, кую, єш, сов. в. зшука́ти, ка́ю, єш, гл. Отыскивать, отыскать предметы, находящиеся в разных местах. Аф. 463. Зшукую овець, що пастухи порозгублювали. Гринч. *Розгубилася була з курчатами квочка по бур'янах, на-силу вже я позшукувала. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
Зшу́мати, маю, єш и зшумува́ти, му́ю, єш, гл. Собрать пену при кипении. Вх. Зн. 22.
Зюбрі́й и зябрі́й, рія́, м. Раст. = Жабрі́й. Вх. Пч. I. 10. Шух. I. 21.
Зю́зник, ка, м. Раст. Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Зю́зя, зі, ж. 1) Детск.: букашка и вообще все крошечное. О. 1861. VIII. 8. 2) ? Змерз, як зюзя. П'яний, як зюзя.
Зю́рити, рю, риш, гл. = Дзю́рити.
*З'юро́дувати, дую, єш, гл. Изуродовать, обезобразить. Пані обстригла свого собачку, — чисто з'юродувала. Крим.
З'юртува́тися, ту́юся, єшся, гл. = Заюртува́тися. На дворі з'юртувались і на щось дивились, до сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають, Харитину, всю беседу й молодих лякають. Мкр. Н. 26.
Зя́б, би. Пахоть на зиму, поле, вспаханное осенью под яровой хлеб. На зяб орати. Вас. 196. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306.
*Зябле́вий, а, е. В выражении: Зябле́ва о́ранка. Пахоть на зиму. Пир. у., Конон.
Зябля́, лі́, ж. = Зяб.
Зя́бра, бер, ж., мн. 1) Жабры. 2) Крючья в остя́х. Шух. I. 223.
Зябрі́й. См. Зюбрі́й.
*Зяв, ва, м. Зев, пасть. Кон. Пир.
З'я́ва, ви, ж. Явление, *появление. Сл. Нік.
Зя́ви, вів, м., мн. = Зя́бра. Вх. Пч. I. 14. См. Зів 2.
*З'я́вище, ща, с. Явление (в природе, в жизни). Н.-Левиц.
*Зя́вище, ща, ср. Увелич. от зяв. Пир. у., Кон.
З'явля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. з'яви́тися, влю́ся, вишся, гл. Являться, явиться. Гринч. III. 33. Там, де його ніхто не сподівався, там він з'являвсь. КС. 1882. X. 185. Нова рада, нова рада світу ся з'явила. Чуб. III. 328. Перед гетьманом козаки з'явились. К. МБ. II. 139.
З'я́зувати, зую, єш, сов. в. з'яза́ти, з'яжу́, жеш, гл. = Зв'я́зувати, зв'яза́ти. З'язала снопів зо два та й кинула. Харьк. З'язувати б уже це, та нема мотузків. Харьк.
З'я́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. з'яза́тися, з'яжу́ся, жешся, гл. = Зв'я́зуватися, зв'яза́тися. Харьк.
*З'ялові́ти, ві́ю, єш, гл. Стать безплодным. Поле з'яловіло. Умань. Ефр.
З'яси́рити, рю, риш, гл. Взять в неволю, в плен. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.
З'ясо́вувати, вую, єш, сов. в. з'ясува́ти, су́ю, єш, гл. Выяснять, выяс-
