*Заше́мрати, раю, єш, гл. Зашелестеть, зашуршать. О. Кобил.
Зашепну́ти, ну́, не́ш, гл. Шепнуть. А сторожик як почув, зараз мені зашепнув. Гол. I. 144.
Зашепота́ти и зашепоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.
Заше́птувати, тую, єш, гл. Зашептывать. Батюшка усе зашептував і записував. МВ. II. 204.
*За́шерет, ту, м. Затор льда. Сл. Дубр.
Зашеретува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) О зернах: размолоть на крупу. 2) О льде: затереть. Сього року під Вознесенським льодом зашеретувало.
Зашеретува́тися, ту́юся, єшся, гл. Врезаться во что и увязнуть. Оце їхав та й зашеретувавсь у грязюку. Слов. Д. Эварн.
Зашерха́ти, ха́ю, єш, сов. в. заше́рхнути, хну, неш, гл. Подергиваться, подернуться, покрыться тонким слоем чего-либо, — напр., льда. Уже вранці, то й водиця у кориті, де напувають товар, зашерхає. Греб. 403. Прийшов Петрусь, і сльози, шо ще не зашерхли, зараз і висохли. Г. Барв. 501. Се він говорит, аби горло не зашерхало. Г. Барв. 316.
Зашива́ти, ва́ю, єш, сов. в. заши́ти, ши́ю, єш, гл. Сам чобіт заший, коли розірвався. Ном. № 11265.
Зашива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. заши́тися, ши́юся, єшся, гл. 1) Зашиваться, зашиться. 2) Запрятываться, запрятаться, залезать, залезть. Бісове порося, куди зашилось! Нехай би вже парубки, а то й оті жевжуни зберуться, та зашиються десь у хаті та й гуляють у карти. Пирятин. у.
Заши́йок, йку, м. Шиворот, тыл шеи. Дай не дай, а в зашийок не пхай. Ном. № 4585.
*Заши́лювати, люю, єш, сов. в. зашили́ти, лю́, лиш, гл. = Заси́лювати 2. Сл. Яворн.
Зашинкува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Заняться продажей спиртных напитков. *2) Заработать тем же. Зашинкував собі добрий дімочок на передмісті. Умань. Ефр.
Зашипі́ти, плю́, пи́ш, гл. Зашипеть. Зашиплять як гадюки. Стор. II. 254.
Зашипоті́ти, почу́, ти́ш, гл. = Зашипі́ти. Зашипотять мов гадюки. Кв.
Заши́ти, ся. См. Зашива́ти, ся.
Зашихува́тися, хуюся, єшся, гл. Врезаться в песок. Екатериносл. г. Сл. Яворн.
Зашкалу́бина, ни, ж. Скважина, щель. Коло самої стіни десь знайшлася зашкалубина між дошками. Перстінь закотився туди і зник. Левиц. I. 516.
Зашкалу́бити, блю, биш, гл. Сделать щель, углубление.
Зашкандиба́ти, ба́ю, єш, гл. Захромать. То затюпає, то знов зашкандибає. Кв. II. 164.
Зашкару́бнути, бну, неш, гл. Засохнуть, отвердеть сверху, покрыться как бы коркой. Сим. 197. Виверни кожуха, а то як змочить дощ та зашкарубне, буде такий, як луб. Уман. у. Як нападе нежидь, то й у носі зашкарубне. Лебед. у. Земля зашкарубла. Гринч.
Зашкару́питися, плюся, пишся, гл. = Зашкару́бнути.
Зашкарупі́ти, пі́ю, єш, гл. = Зашкару́бнути. Желех.
Зашкваркоті́ти, чу́, ти́ш и зашкварча́ти, чу́, чиш, гл. Зашипеть на огне.
Зашква́рювати, рюю, єш, сов. в. зашква́рити, рю, риш, гл. 1) Сильно жарить, сильно нагревать, нагреть. 2) Зажаривать, зажарить. 3) Приправлять, приправить поджаренным салом. В ироничной песенке: Гарбуз варю, гарбуз печу, гарбуз, мамцю, варю, цибулькою закришила, редькою зашкварю (т. е. вместо сала). Грин. III. 387. 4) Делать что-либо с силой, с напряжением.
*Зашкоберта́ти, таю, єш, гл. Пойти спотыкаясь, прихрамывая. Сл. Нік. Коні сіпнули, пішли по ниві, а за ними зашкобертала машина. Мирний.
Зашко́джувати, джую, єш, сов. в. зашко́дити, джу, диш, гл. Вредить, повредить; помешать. Слабому животові і пиріг зашкодить. Чуб. I. 251. Півкварта горілки зашкодила мені. Левиц. I. 124. Вовк кинеться на того чоловіка, котрий йому зашкодить догнати чорта. Чуб. I. 52. Бог як нам уродить, то буде
