Словник української мови (1927)/засилювати
| ◀ засилок | Словник української мови З засилювати |
засинати ▶ |
|
Заси́лювати, люю, єш, сов. в. заси́лити, лю, лиш, гл. 1) Усиливать, усилить, подкреплять, подкрепить. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях пізнала. К. Д. Серце. 29. 2) Вдевать, вдеть; всовывать, всунуть. Засилити нитку в голку. Желех. Вх. Зн. 39. Дірка була викопана в стіні невелика: так тілько можно було руку туди засилити і витягти що-небудь поблизу. Новомоск. у. 3) Прикреплять, прикрепить, привязать (веревку, цепь и пр.). Желех.