Зацурува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Связать что-либо при помощи палки (цу́рки), которая, скручивая веревку, укорачивает ее и затягивает таким образом связку. 2) Запросить (дорого). Як що не дуже багато будуть гарувати… там рублів п'ять, ну, хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. ХС. VII. 421.
*Зацько́ваний, а, е. Затравленный. Він оглядався, мов зацькований заєць. Дн. Чайка. «Хрестонос».
Зацькува́ти, кую́, є́ш, гл. — кого́. Затравить кого, натравить на кого (собак). Оце колись зацькували були його поповичі собаками, — як же курнув од них, дак ні одна собака і не догнала. О. 1862. II. 25.
Зацю́кати, каю, єш, гл. Начать слегка рубить топором.
Зацю́цяти, цяю, єш, гл. Обмочить уриной.
Зача́вити, влю́, виш, гл. Задавить, раздавить. — курча́. Зарезать цыпленка. Левиц. Пов. 106.
Зачавлі́ти, лі́ю, єш, гл. Захиреть, заболеть. *Швидко зачахла, зачавліла і скоро дуба дала. Кв. «Кон. відьма».
Зачади́ти, джу́, ди́ш, гл. 1) Начать угарить. *2) Начать курить. Е, зачадив тут махрою! Умань. Ефр.
Зача́діти, дію, єш, гл. Угореть.
Зачаклува́ти, лу́ю, єш, гл. Заколдовать.
Зача́лити, лю, лиш, гл. Затянуть, завязать, связать веревку, сплетя ее концы. Оце ж та петля, — я сам її зачалив. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Зача́ло, ла, с. Начало. Треба усе з зачала і доладу вам росказати. МВ. (КС. 1902. X. 142).
Зача́пати, паю, єш, гл. Пойти разбитой походкой.
*Зачаро́ваний, а, е. Очарованный, заколдованный. Сл. Нік.
*Зачаро́вання, ня, с. Очарование. Желех.
Зачаро́вувати, вую, єш, сов. в. зачарува́ти, ру́ю, єш, гл. Очаровывать, очаровать, обворожить. А тихо коло тебе, як зачаровано. МВ. (О. 1862. III. 34).
Зача́ти, ся. См. Зачина́ти, ся.
Зача́тія, тія, с. Праздник 9 декабря.
Зача́ток, тку, м. Начало. НВолын. у.
Зачатува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Начать сторожить, начать караулить. 2) — що. Поставить где-либо, при чем-либо караулы. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тревогу. К. Досв. 234.
Зача́хти, хну, неш, гл. Простыть, остыть. Уже й борщ зачах, поки ти хліба приніс.
Зачва́кати, каю, єш, гл. Зачавкать.
Зачвала́ти, ла́ю, єш, гл. Забрести.
Зачва́нитися, нюся, нишся, гл. Зачваниться. Як тут не росприндитись і не зачванитись. Стор. I. 55.
Зачви́ркати, каю, єш, гл. Забрызгать, заплевать.
Зачебе́рхнути, ну, неш, гл. Зачерпнуть, загресть очень много.
*Заче́вріти, рі́ю, єш, гл. Захиреть. Сл. Нік.
Зачека́ти, ка́ю, єш, гл. Подождать. Хто хоче питлювати, мусить зачекати, а хто нараз, буде зараз. Ном. № 5596. Зачекай посилать у Прилущину. Стор. МПр. 100.
Зачелядкува́ти, ку́ю, єш, гл. Пойти в слуги, в услужение.
Заченцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Сделаться монахом.
За́чеп, пу, м. 1) Затрагивание. *2) Заигрывание. Сл. Нік. Заманеться йому… пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи. Мир. ХРВ. 251.
Заче́па, пи, 1) Ж. Зацепа. 2) Об. Задирщик, задирщица. Одсувається… щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа. Мир. ХРВ. 260.
Зачепи́ти, ся. См. Зачіпа́ти, ся.
Зачерви́вити, ви́влю, ви́виш, гл. Завести червей.
Зачерви́віти, вію, єш, гл. Покрыться червями.
*Зачервля́ти, ля́ю, єш, гл. Заплаживать черву. Зачервляють насамперед на просту черву. Немол. «Бжільн.».
Зачервони́ти, ню́, ни́ш, гл. Окрасить в красный цвет.
Зачервоні́ти, ні́ю, єш, гл. Покраснеть; заалеть. Та й задріма, поки неба край зачервоніє. Шевч. 19. Тим часом
