265. Запримітила, що у Пилипа і очі карі, і вуси шовкові. Мир. Пов. I. 124.
Запри́ндитися, джуся, дишся, гл. Заприхотничать, *закапризничать.
Запри́скати, каю, єш, гл. Забрызгать. Огневими стрілами на німців заприскали. Мог. 133.
Заприсяга́ти(ся), га́ю(ся), єш(ся), сов. в. заприсягти́(ся), гну́(ся), не́ш(ся), гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавсь бути слугою. Чуб. V. 386.
Запричаща́ти, ща́ю, єш, сов. в. запричасти́ти, щу́, сти́ш, гл. Причащать, причастить св. даров. Просив хворого запричастити. Г. Барв. 151. В четвер уже не вставав, а в п'ятницю його запричастили. Стор. I. 259.
Запричаща́тися, ща́юся, єшся, сов. в. запричасти́тися, щу́ся, сти́шся, гл. Приобщаться, приобщиться, принимать, принять причастие.
Запри́щити, щу, щиш, гл. Покрыть прыщами.
Запри́щитися, щуся, щишся, гл. Покрыться прыщами.
*Заприязни́тися, ню́ся, нишся, гл. = Заприятелюва́ти. Сл. Яворн.
Заприятелюва́ти, лю́ю, єш, гл. Подружиться, сделаться друзьями. Г. Барв. 372.
*Запрі́щений, а, е. Воспрещенный. Як-би не запріщено, усіх вовків тут ми могли перестріляти. Крим.
*Запрова́дження, ння, с. Введение (в жизнь, в систему), учреждение (порядка).
Запроводжа́ти, джа́ю, єш, сов. в. запрова́дити, джу, диш, гл. 1) Заводить, завести; отводить, отвести; относить, отнести, *проводить. У новую комірочку запровадять. Чуб. V. 304. Попові пишу сіру корову, щоби мене запровадив гарно до гробу. Грин. III. 285. 2) Заводить, завести, учреждать, учредить. Запровадив школи і дрюкарню в Ракові і Білгороді. Стор. МПр. 44. Нового не запроваджай, старовини держись. Ном. № 685.
*Запрова́джувати, джую, єш, сов. в. запрова́дити, джу, диш, гл. См. Запроводжа́ти 2.
*Запрові́зне, ного, с. Плата за провоз. Желех.
Запровто́рити, рю, риш, гл. = Запрото́рювати. Нехай куди запровторить так, щоб тільки миші та пацюки про те знали. Гул. Арт. О. 1861. III. 102.
*Запро́даж, жу, м. Запродажа. Пр. Пр.
Запро́данець, нця, м. Человек, продающийся кому, предающийся из-за корыстных выгод. Желех.
Запро́данка, ки, ж. Женщина, предающаяся кому из-за корыстных рассчетов.
Запро́дувати, дую, єш, сов. в. запро́дати, да́м, даси́, гл. Запродавать, запродать, продавать, продать окончательно. Ой коню мій, коню, коню вороненький, я ж тебе запродав за Дунай бистренький. АД. I. 271. Ой мене не взято і не запродато, тільки ж мені світ не вілен ні в будень, ні в свято. Чуб. V. 744.
Запро́дуватися, дуюся, єшся, сов. в. запро́датися, да́мся, си́ся, гл. Продаваться, продаться кому; предаться на чью-либо сторону из корыстных побуждений. Чорт каже до нього: запродайся мені. Драг. 56.
*Запроміни́тися, ню́ся, нишся, гл. Засиять, просиять. Він несподівано ввесь запромінився. Виннич.
Запропада́ти, да́ю, єш, сов. в. запропа́сти, паду́, де́ш, гл. Совершенно пропадать, пропасть. Бодай тії гуси марно запропали. Чуб. V. 258.
Запропада́тися, да́юся, єшся, сов. в. запропа́стися, паду́ся, де́шся, гл. Пропадать, пропасть. Вх. Лем. 416.
Запропа́ле, нар. Напрасно. Ти служиш нам не запропале, тобі я добре заплачу. Котл. Ен. V. 47.
Запропа́лий, а, е. Напрасный, тщетный. Дурному про розумне балакати — запропала праця.
Запропа́сти, ся. См. Запропада́ти, ся.
Запропаща́ти, ща́ю, єш, сов. в. запропасти́ти, щу́, сти́ш, гл. *1) Запропащать, запропастить. *2) Губить, загубить. За твоєю головою запропастила свій вік молодою. Ном. № 9147.
*Запропонований, а, е. Предложенный. Сл. Нік.
*Запропоно́вувати, вую, єш, сов. в.
