Бармува́тися, му́юся, єшся, гл. — під кого. Подделываться под кого, подражать кому. Наші пластуни одягаються в черкеську одежу і, під їх бармуючись, запускають бороди хто хоче. О. 1862. II. 65. Пластун в плавні держить похід тії звірини, під котру бармується. О. 1862. II. 63.
Барна́, ни́, м. Темносерый вол. Фр. Пр. 23. Темно-красно-бурый вол. Вх. Лем. 390.
Барна́вий, а, е. Бурый. Куропатва барнава. Вх. Лем. 390.
Барна́к, ка́, м. Загнутый конец ґирлиґи, ее деревянный крюк. О. 1862. V. Кух. 36. Мнж. 176.
Барна́стий, а, е = Барня́стий. Желех.
Барни́к, ка́, м. Род птицы. Вх. Лем. 390.
Барно́ха, хи, ж. Корова темносерой масти. Желех.
Барну́ля, лі, ж. Корова краснобурой масти. Вх. Лем. 390.
Барня́вий, а, е = Барна́вий. Вх. Лем. 390.
Барня́стий, а, е. Бурый, коричневый, каштановый. Барнясти ма волоси. Вх. Лем. 390.
Ба́рок, рку, м. Поперечная палка для привязывания постромок к запряжке; валек.
Ба́ртка, ки, ж. Верхняя часть топірця́, имеющая форму топора. Части ее: обу́х и плас с ві́стрям. Шух. I. 289.
Бару́ля, лі, ж. Берлога. Вовк старий в барулі здох. Бор. 21.
Барха́н, ну, м. Бумазея.
Бархано́вий, а, е. Бумазейный. Шейк.
*Бархоти́нний, а, е. 1) Бархатный. 2) Бархатистый. Подув вохкий вітерець бархотинний. Васильченко.
*Барчи́стий, а, е. Плечистый. Сл. Дубр.
Барша́н, ну, м. = Оксами́т. Вх. Уг. 227.
Барша́новий, а, е = Оксами́товий. Вх. Лем. 390. Змия́ баршанова. Гадюка обыкновенная, Pelias berus. Вх. Лем. 390.
Ба́с, са́, м. 1) Бас. Еней зарюмав басом сам. Котл. Ен. Співа́ти баса́. Петь басом. Він у церкві баса співає. Харьк. г. Говори́ти баса́. Говорить басом. Св. Л. 130, 279. 2) Музыкальный инструмент: контрабас, виолончель. Да винесла три скрипочки, а четвертий бас. Чуб. V. 1117. На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час. Нп. 3) На бас бра́ти кого́. Поднимать на смех кого. Фр. Пр. 23. 4) Ба́сом диви́тися, погляда́ти. Неприязненно смотреть, посматривать. Фр. Пр. 23. Я на тії бараболі басом поглядаю, на полиці варениці очима приймаю. Чуб. V. 653. Ум. Ба́сик, басо́к. Дівчата співають і він басика тягне. Киев. Ув. Баси́сько, баси́ще, басю́ка, басю́ра. От у Семена басюра: як ревне, так аж шибки бряжчать. Харьк.
Басаври́нок, нку, м. = Басари́нок 1. О. 1862. V. 109.
Баса́ма́н, ну, м. 1) Полоска, напр., в материи. Ху́стка в басама́ни. Полосатый платок. Шейк. Спідниця в басамани. Вх. Зн. 2. 2) Полоса на теле от удара. Прийди, прийди, щось ті дам, через плечі басаман. Шейк. 3) Галун, позумент. Шух. I. 122, 275.
Басама́нити, ню, ниш, гл. Делать полосы (ударяя). Желех.
Басама́ння, ня, с. Домашняя утварь, рухлядь. Чи ти вже повиносив горшки, кочерги — усе басамання, щоб мазати хату? Могил. Подол.
*Басаматий, а. е. Полосатый. Сл. Тутк.
Басамо́нка, басаму́нка, ки, ж. = Кра́йка. Вх. Лем. 390.
Басаму́га, ги, ж. = Басама́н 2. Басамуги по мені поробив. НВолын. у.
Баса́н, ну, м. Обшивка около платья. Поняв собі дівку туркеню-чужоземку, у зеленій сукні з білими басанами. Лукаш. 45.
Басану́нка, ки, ж. = Басамо́нка. Вх. Лем. 390.
Басанунча́, ча́ти, с. Маленькая кра́йка. Вх. Лем. 390.
Баса́нь, ні, ж. Крытая галлерея вокруг церкви. ЗЮЗО. II. 143. См. Опаса́ння 2.
Басара́бець, бця́, м. Бессарабець. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти». Грин. III. 563.
