Словник української мови (1927)/ґирлиґа
◀ ґирланка | Словник української мови Ґ ґирлиґа |
ґирло ▶ |
|
Ґирли́ґа, ґи, ж. Длинная с клюкой палка овечьего пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862.
◀ ґирланка | Словник української мови Борис Грінченко Ґ ґирлиґа |
ґирло ▶ |
|
Словник української мови — Ґ
ґирлиґа
Борис Грінченко
1927
Ґирли́ґа, ґи, ж. Длинная с клюкой палка овечьего пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862.