Котл. Од. 490. Це вже ба́ли! Дудки! Це вже бали, щоб я йому дала. Харьк. у. Ні, це вже бали! Грин. I. 240.
Бали́к, (ка́), м. Балык. МУЕ. I. 48. (Добруджа).
Ба́лище, ща, с. Степной овраг, узкая и длинная долина. По тих степах, по горах Дніпрових, по балищах і лугах низових живе його слава од віку до віку. К. Досв. 4. Везуть у балище на водопійло. К. МБ. X. 17. См. Ба́лка.
Ба́лія, лії, ж. Род низкой и широкой кадки для мойки белья. Шейк. Черниг. у. У нас нема балії, ми в ночвах сорочки оджимаєм. Киев. у. Ум. Ба́лійка.
Ба́лка, ки, ж. Степной овраг. Вовки по тернах, по балках жовту кість жвакували. Дума. Вийшов в поле геть од шляху, у балку спустився. Шевч. Ум. Ба́лочка.
Ба́лмус, су, м. Густая жидкость. Балмусом звуть, як що небудь дуже густе, що б то не було. Драг. 191.
Бало́к, лка́, м. Ум. от бал.
*Ба́лощі, ів, м. Баловство. Киевск. г.
Ба́лта, ти, ж. 1) Топор. Вх. Зн. 1. См. Балда́. 2) Жидкая грязь. Шух. I. 81.
Балти́на, ни, ж. = Ба́лта 1. Желех.
Балу́. Употребл. в выражениях: балу́-балу́, галу́-балу́, тару́ та балу́ — болтать. Галу-балу, а свині в ріпі. Ном. Я тут балу-балу, а тісто біжит по столу. Фр. Пр. 21.
Балува́ння, ня, с. Препровождение времени в балах, пиршество. Чуб. III. 5.
Балува́ти, лу́ю, єш, гл. 1) Проводить время в балах, пировать. Мил. Св. 61. О. 1861. X. 38. МУЕ. III. 161. 2) — чим. Заниматься чем, быть опытным в чем. Вх. Уг. 226. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине. Фр. Пр. 21.
Ба́лух, ха, м. = Балу́ша. Вх. Лем. 389.
Балуха́тий, а, е = Банька́тий.
Ба́лухи, хів, мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6.
Балу́ша, ші, ж. Пирушка, препровождение времени в гостях. При балуші, як даґде весіля або кстини, приходять на мисель розмаїти співанки. Вх. Лем. 389.
Балхва́, ви́, ж. Цветная полоска в ткани. Волын. г.
Балца́нка, ки, ж. Банка или бутыль, оплетенная лозой. Мнж. 176. См. Бальза́нка.
Баль, лю, м. = Бал. Отто́ бу́де крути́й баль! Вот будет драка! Фр. Пр. 21. Спра́влю я ті баль! Буду бить так, что подпрыгивать будеш. Фр. Пр. 21.
Бальвува́ти, ву́ю, єш, гл. Сцеплять, связывать одно с другим. Лубен. у.
Бальза́нка, ки, ж. Жестянка с горлышком и носком для хранения жидкостей, напр., керосина. Славяносер. у. См. Балца́нка. Ум. Бальза́ночка.
Ба́льо, ля, с. Детск. 1) Баранок. Шейк. 2) = Гости́нець. Желех.
Бальо́ви́й, а, е. Бальный. Левиц. I. 451.
Бальо́га, ги, ж. Левша. Угор.
Ба́льок, лька, м. Балка. Шейк.
Балюва́ння, ня, с. = Балува́ння.
Балюва́ти, лю́ю, єш, гл. = Балува́ти 1. Рудан. I. 64, 92. А ти гуляєш, а ти балюєш за чужі нечесні гроші. Левиц. I. 529. Зізвав багато царевичів і почали балювати. Чуб. II. 217.
Балю́ра, ри, ж. = Баю́ра. Сим. 32. Через балюру стрибатиме. Г. Барв. 453. Ямка в земляном полу, на печном шестке, в печи. О, яка в долівці балюра, — треба замазати. Константиногр. у. Чому таки ти печі не вимажеш? Самі балюри, ніде й горщика поставити.
Баля́кати, каю, єш, гл. = Бала́кати. Чую, балякає з кимсь. О. 1862. VII. 38.
Баля́ки, ля́к, ж. мн. 1) = Бала́ки. О. 1862. VII. 35. 2) Баля́ки підпуска́ти. Обманывать. Гатц.
Баляндра́си, сів, м. мн. Разглагольствования, розсказни, турусы на колесах. Котл. Ен. I. 20. К. ЧР. 137. Баляндраси роспускає, буцім-то він усе знає. Нп. Хазяйка кишки порве од її баляндрасів. Кв. Баляндра́си точи́ти. Балагурить, болтать.
Баляндра́сити, шу, сиш, гл. Болтать, балагурить, рассказывать смешное. Та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався. Стор. I. 133.
Баляндра́сник, ка, м. Балагур. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. К. ЧР. 128.
