Бабу́ся, сі, ж. Ум. от ба́ба. Бабушка. Ум. Бабу́сенька, бабу́сечка.
Бабуха́тий, а, е. Пузатый, брюхастый. Вх. Лем. 389.
Бабча́р, ра́, м. Деревянный обрубок, в который вставляется маленькая наковальня для отбивания кос. См. Ба́бка 8. Желех. Шух. I. 169.
Ба́бчин, на, не. Принадлежащий ба́бці, относящийся к ней. Желех.
Бабчу́к, ка́, м. Раст. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. I. 111.
Баб'ю́к, ка́, м. = Бабе́ць. Вх. Пч. II. 19.
Ба́б'ячий, а, е. 1) Принадлежащий, свойственный бабе. Баб'ячі звичаї. 2) По ба́б'ячий, по ба́б'ячому. Він чисто по баб'ячий тупця по хаті. Левиц. I. 478.
Ба́ва, ви, ж. Встречено только уменьш. от этого слова: ба́войка. Употреблено в значении: гостеприимная хозяйка, задерживающая гостей: Ой буде ж нам ся, буде: забавили нас люде, забавила нас бавойка — Ганнусина матінойка при п'яній горілойці, при любій розмовойці. Pauli. I. 84.
*Бави́льце, ця, ср. Игрушка, забава. Сл. Нік.
Ба́вина, ни, м. = Ба́вовна. КС. 1883. XI. 50. Мнж. 175.
Ба́вити, влю, виш, гл. 1) Забавлять, развлекать, *няньчить. Сивий дід коло хатиночки, і бавить хорошеє та кучеряве своє маленькеє внуча. Шевч. 424. 2) Удерживать, задерживать. Не бавте нас, не бавте, хутко виправляйте. О. 1862. IV. 27. 3) = Ба́витися 2. Три тиждні бавила я в дорозі. Каменец. у. Де ти бавиш, біловусе, де ти, ясний світе? Федьк. Поез. I. 25.
Ба́витися, влюся, вишся, гл. 1) Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. МВ. II. 33. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті… — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. Чуб. III. 39. 2) Мешкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Чуб. V. 12. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Шевч. 306. Іди ж хутчій, не бався. О. 1861. III. Г.-Арт. 84. Не бавмося, та ходімо швидче додому. Канев. у.
Баві́ння, ня, с. Медленность, мешкание. Левч. 69. См. Ба́влення.
I. Ба́вка, ки, ж. Развлечение. Желех.
II. Ба́вка, ки, ж. Сухая ложбина (Галиц.). Желех. Русло высохшей реки. Вх. Зн. 1. См. Ба́лка.
Ба́влення, ня, с. 1) Забава, развлечение. 2) Промедление, мешкание. Яке там бавлення, як постояв з чоловіком хвилин зо дві. Черк. у.
Ба́вна, ни, ж. = Баво́вна. Желех.
*Бавна́рня, ні, ж. Ватная фабрика. Сл. Дубр.
Ба́вний, а, е. 1) Требующий много времени. Желех. 2) Медлительный. Желех.
Ба́вниця, ці, ж. Красные шерстяные нитки, красный гарус. Kolb. I. 38.
Ба́вно, нар. Медленно, медлительно.
*Бавнопря́дний, а, е. Бумагопрядильный. Сл. Дубр.
*Бавнопря́дня, ні, ж. Бумагопрядильная фабрика. Сл. Дубр.
Бавня́ний, а, е. Хлопчатобумажный; ватный, ваточный.
Ба́во́вна, ни, ж. Хлопчатая бумага, вата. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. АД. I. 250.
Ба́вовник, ка, м. Раст. хлопчатник, Gossypium herbaceum L. Желех.
Бавовня́ний, а, е = Бавня́ний.
*Баво́вня́ник, ка, м. Хлопчатник. Сл. Дубр.
Бавовня́нка, ки, ж. Хлопчатобумажная ткань. Желех.
Ба́войка, ки, ж. См. Ба́ва.
Ба́волна, ни, ж., баволня́ний, а, е = Ба́вовна, бавовня́ний.
Ба́вуна, ни, ж., бавуня́ний, а, е = Ба́вовна, бавовня́ний. Шейк.
Багаме́л, лу, м. Шутливое название палки, посоха. Мнж. 175.
Бага́т, та, те. Кр. форма от Бага́тий. Мужик багат, — йому ж добро. Ном. № 1372. Дівчино ж моя, колись тебе любив я, а тепера багат став, любить тебе перестав. Грин. III. 254.
Бага́т-вечір, чора, м. Канун Рождества. Убогий на багат-вечір поніс вечерю до багатого. Грин. II. 83.
Багате́нний, а, е. Очень богатый. Желех.
