груду. Грин. III. 159. 3) = Груд. Волынск.
Гру́ддя́, дя́, с. соб. Комки (земли, глины). Дід уже і груддям кидав і палицею. Рудч. Ск. II. 37. Кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя. Мир. ХРВ. 129.
Гру́день, дня, м. Ноябрь. Употребляется в этом значении издавна. Поидоша… на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць груденъ, рекше ноябрь. Повесть врем. лет: 6605 г. Срезневский. Матер. для слов. I. 600. То же в новейшее время: Левч.; Гацц. Абетка, 97; Уманець, Словарь рос.-укр.; Тимч. Р.-м. слов. С тем-же значением у гуцулов. Желех. Тоже в новейших календарях: «Рідн. Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. В галицких календарях: декабрь. Желех.
Гру́ди, де́й, ж. мн. 1) Грудь. 2) Перси. Сіль тобі в вічі, а камінь у груди. Ном. Хрипить у грудях — не буть мені в людях. Ном. Коралі і дукачі як жар горіли на її повних грудях. Федьк. *На гру́дях. Кошмар. Цієї ночи було на грудях разів скількись. Крим. Ум. Гру́доньки.
Груди́на, ни, ж. Передняя часть груди, где находится грудная кость. Нічим грудини прикрити. Ном. № 1527. По чому продаєш грудину? (О человеке, у которого грудь раскрыта). Ном. № 11226. 2) Передняя часть груди, отделенная от стяга, грудина. Волова грудина.
Гру́дка, ки, ж. Кусок (какой-либо плотной массы), комок. Вас. 178. Шух. I. 260, 261. Грудка землі. Ном. № 297. Масла грудка. Ном. № 6372. Грудка кашки. Чуб. III. 477. Ум. Гру́дочка. По грудочці сахарю дала. Грин. I. 89. Грудочка соли.
Грудкови́й, а́, е́. Относящийся к куску, комку; в кусочках. Одважте мені на квіток сахарю грудкового. Васильк. у.
Грудкува́тий, а, е = Грудува́тий. Грудкувата дорога. Херс.
Грудне́вий, а, е. 1) Ноябрьский. *2) Декабрьский.
Грудни́й, а́, е́. 1) Грудной. Левиц. I. 136. 2) = Грудува́тий (от слова гру́да). Грудна́ доро́га. Дорога с колотью, колоткая дорога.
Грудни́на, ни, ж. = Груди́на. Груднину так собі одкрила. Котл. Ен. V. 17.
Грудни́стий, а, е. Имеющий большую грудь, грудастый. (Чаще говорится о женщинах). Грудниста жінка. Миуск. окр.
Грудни́ця, ці, ж. 1) = Груди́на 1. Подольск. г. Плечі і грудницю руб'ям покриває. Мкр. Н. 97. 2) Раст. Linosiris villosa Dc. ЗЮЗО. I. 126.
Грудня́стий, а, е = Грудува́тий. Скаче легенька борона по груднястій ріллі. Мир. ХРВ. 366.
Грудови́й, а́, е́. На возвышенном месте растущий (о траве: см. Груд). Сіно грудове добре — води й не бачило. Черниг.
Грудо́к, дка́, м. Ум. от груд.
Грудома́ха, хи, ж. Большой комок, большой кусок какой-либо массы плотной. Грудками в воду і почали жбурляти; Юда як не вхопить грудомаху, як не бухне. Гн. I. 120.
Гру́дочка, ки, ж. Ум. от гру́дка.
Грудо́чок, чка, м. Ум. от груд.
Грудува́тий, а, е. 1) В комках находящийся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні, бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дороге: кочковатый, колоткий. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т.-е. сносно).
*Грудь, ди, ж. Грудь. Мати годує дитину своєю груддю саме найменше, як півтора року, а то і два года. Крим.
Грудя́, ді́, ж. = Гру́да 1. Угор.
Гружа́вина, ни, ж. Топкое место, трясина. НВолын. у.
Гружа́віти, вію, єш, гл. Грузнуть. Яке там болото! їден копит гружавіє. НВолын. у.
Гружа́ти, жа́ю, єш, гл. Мешать, размешивать. Вх. Лем. 405. Гружа́ти ма́сло. Делать масло. Вх. Лем. 405.
Гружде́ль, ля, м. Род гриба — груздь? Каменец. у.
Гружля́ти, ля́ю, єш, гл. Втаптывать, вдавливать. Ходя воли по озимені та й гружляють, бо земля мокра. Каменец. у.
Гру́з, зу, м. 1) Битый кирпич, щебень. Оклинцював її (хату), грузом на-
