Словник української мови (1927)/груда

by Борис Грінченко

◀ груд

Словник української мови Борис Грінченко Г груда

груддя ▶

Київ: Горно, 1927

Гру́да, ди, ж. 1) Комок, кусок. За його не взяв би срібла хоч повную груду. Чуб. V. 935. Более употребительно в ум. форме: гру́дка (см.). 2) и груда́. Замерзшая комками земля, кочки, колоть. Мир. Пов. II. 41. На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди. Ном. № 486. Пробила ніженьку на сухую груду. Грин. III. 159. 3) = Груд. Волынск.