Горя́нин, на, м. Горец, житель возвышенных мест. Галиц.
Горяни́ця, ці, ж. На гіроньки по ягідоньки, на горяниці по полониці, у долину по калину. Мил. 161.
Горя́нка, ки, ж. Раст. Brunella grandiflora Moench. ЗЮЗО. I. 114. См. Горля́нка.
Горя́нський, а, е. Горный, гористый. І на дніпровській Україні, і на горянській за кордоном. Морд. II. 31.
Горя́ч, ча, м. 1) Жара, зной. Желех. В літі… серед спеки та горяча, коли всі баюри повисихають… Гн. I. 28. *2) Духота. Від трунку та від горяча понабігали йому жили на висках. Лепкий.
Горя́чий и пр. = Гаря́чий и пр.
Горя́чка, ки, ж. 1) Раст. Lychnis chalcedonica. Вх. Пч. II. 33. *2) Лихорадка. А така от, то обидиться, залишиться, гнилу горячку дістане. Лепкий.
*Горя́щий, а, е. Горящий, продолжающий гореть. Не можна закривати трубу, бо он, ота купка — ще горяща. Крим.
Госа́! меж. = Гей 2. Госа, хлопці, до ряду! Вх. Уг. 233.
Госа́ч, ча́, м. Горячий вол. КС. 1898. VII. 46.
Госока́, ки́, ж. = Осока́. Чуб. III. 462.
Го́спідь, го́спода, м. = Госпо́дь. НВолын. у. Ум. Го́спідок. Госпідку любий, поможи мені. ЕЗ. V. 54.
Госпо́да, ди, ж. Дом и хозяйство какой-либо семьи. Пішли до його господи, та й не застали його дома. Рудч. Ск. I. 192. Покинув матір і господу. Шевч. 525. Дівчинонько, пусти на господу! — Козаченьку, боюсь поговору. Чуб. V. 151. Ум. Госпо́донька.
Господа́ренько, ка, м. Ум. от госпо́дарь.
Господа́рик, ка, м. Ум. от госпо́дарь.
Господа́рити, рю, риш, гл. = Господарюва́ти. Нема там нікого, сам як прийде, сам і господарить, як хоче. Драг. 81. Козаченьки в Волощині господарити хотять. Млр. л. сб. 183, 184.
Господа́ричок, чка, м. Ум. от госпо́дарь.
Господа́рка, ки, ж. 1) = Господи́ня. Моя жінка велика господарка. Левиц. I. 432. 2) = Господа́рство 1 и 2.
Господа́рний, а, е. Занимающийся хозяйством, хозяйственный. А дівка… така господарна, що пари їй нема. Федьк.
*Господа́рник, ка, м. Хозяйственник. Сл. Дубр.
Господа́рно, нар. Хозяйственно, по-хозяйски. Як не гарно, то не господарно. Чуб. I. 243.
Господа́рство, ва, с. 1) Имение, имущество, хозяйство. Не то господарь, що збереть господарство, а то, що готовоє задержить. Ном. № 10108. 2) Хозяйничанье, хозяйство. Привикай до господарства з молоду, не будеш знав на старість голоду. Ном. № 10100. 3) Хозяева, семейство. Курча як заспіва, віщує смерть кому з господарства. Ном. (Старець) у хаті бавить господарство кобзою. Ном. № 13664.
Господа́рський, а, е. Принадлежащий хозяину, владельцу, хозяйский. Наймит.... каже: «десь господарські воли зайшли». Ном. № 14052. Я, дурню, господарську роботу робила. Чуб. V. 1067.
*Господа́рчий, а, е. Хозяйственный. Сл. Яворн.
Госпо́да́рь, ря́, м. 1) Хозяин, владелец, глава в доме. Де господарь не ходить, там нивка не родить. Ном. № 7162. Ой діти ж мої, да біда ж мені з вами, ой да що нема господаря над вами. Чуб. V. 855. 2) Титул прежних князей Молдавии и Валахии. Оттоді то Василь молдавський, господарь волоський… до… кроля польського посилав. АД. II. 101. Ум. Господа́рик, господа́ричок, господа́ренько. Що ж місячик — то господарик, що сонечко — то господинька. Чуб. III. 461. Ой паночку, господарчику, а в чеській землі королем будеш. Гол. II. 30. Ой нема дома господаренька. Гол. II. 33.
Господарюва́ння, ня, с. 1) Хозяйничанье. Господарювання в дому. К. ДС. 6. 2) Господство, властвование.
Господарюва́ти, рю́ю, єш, гл. 1) Владеть, хозяйничать. ЗОЮР. I. 97. А
