Словник української мови (1927)/гей
| ◀ гезде | Словник української мови Г гей |
гейкання ▶ |
|
I. Гей! меж. 1) Понукание для волов, коровы: прямо вперед. Воликів за налигач… та й гей! соб! цабе! помаленьку. Рудч. Ск. II. 142. *Гей-гаря́. Понукание волам. Сл. Нік. 2) Эй, ну! Гей, хлопці, до роботи! А гей, княгине, давай козакам вечеряти. К. ЧР. 217. 3) Песенное непереводимое восклицание. Розвивайся, сухий дубе, завтра мороз буде, гей завтра мороз буде. Мет. 21. 4) Гей-си = Шугу́. Гей-си, гей-си, зозуленько, в темний ліс кувати. Чуб. V. 758.
II. Гей, гей-би, сз. 1) = II. Ге. Вх. Лем. 403. *Гей-би. Как-бы, как-будто. Сл. Нік. *2) Вот, вишь. Бо віз гей розсохся. Черемш. «Верх.».