Горопа́ха, хи, ж. и м. Горемыка, бедняга. Горопаху Кирила Тура зв'язали вірьовками да й повели до стовпа. К. ЧР. 273.
Горопа́шний, а, е. Горемычный. Желех.
Горорі́зьба, би, ж. Выпуклая резьба, горельеф. Стор. II. 110. Панцери, бунчуки і всякі клейноди, перемішані з кістками, з Адамовими главами… повироблювано горорізьбою з меді та з каменю по-над тими надгробками. К. ЧР. 101.
Горо́х, ху, м. 1) Горох. Як бачились у горосі, та й досі. Ном. Хоч горохом об стіну, а він усе своє. Ном. Як горо́х при доро́зі. Плохо, скверно. Живу, як горох при дорозі. Як горо́хом. Быстро, скороговоркой. Засипав, як горохом у бочку. Ном. *За царя́ Горо́ха. При царе Горохе, в незапамятные времена. Це було ще за царя Гороха. Крим. 2) Коло́чений горо́х. Кушанье: растертый горох в виде киселя. 3) Гороби́ний горо́х. Раст. а) Onobrycis gracilis Bess. ЗЮЗО. I. 129; б) Vicia villosa L. ЗЮЗО. I. 141. См. Гороби́ний. 4) Миши́ний горо́х. Раст. Vicia sativa L. ЗЮЗО. I. 141.
Горо́хви́на, ни, ж., также и во мн. горо́хви́ни. Гороховая солома. Мені, мати, скрині та перини, тобі, мати, горох-горохвини. Мет. 212.
Горохви́ння, ня, с. соб. = Горо́хви́ни.
Горо́хв'яний, а, е. Гороховый, принадлежащий гороху. Сиди, сиди, ящуре, горохв'яний вінку. Чуб. III. 96. Горохв'яний цвіт. К. ЧР. 64.
Горо́хв'яник, ка, м. Лепешка из гороха. За ними підтюпцем поспішали з горохв'яниками і всякими ласощами. Кв.
Горо́хв'янка, ки, ж. = Горо́хви́на. ЕЗ. V. 177.
Горохля́нка, ки, ж. = Горо́хви́на. Хотин. у.
Горо́ховий, а, е. Гороховый. Сунеться, мов горохова копиця. Ном. № 8635.
Горохови́на, ни, ж. = Горо́хви́на. Гол. IV. 460.
Горо́хуватий, а, е. Подобный гороху, сморщенный. Щиколотки стали горохуваті. Левиц. I. 194. О смушках: с тугими, гороховидными завитками. Вас. 198.
Горо́х'я́ний, а, е = Горо́ховий. Грин. III. 301.
Гороши́на, ни, ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Чуб. III. 176. Ум. Гороши́нка. Рудч. Ск. II. 94. Гороши́ночка. Г. Арт. (О. 1861. III. 95).
Гороші́ння, ня, с. = Горо́хви́на. Дивиться — на дубові шість чоловіка горох молоте: горошіння додолу падає, а горох на дубові остається. Грин. I. 225.
Горо́шковатий, а, е. Подобный гороху: в крупных зернах, в мелких шариках. Горошкувата земля. Каменец. у. О смушке: в мелких завитках. Гарний ковнір, горошкуватий. НВолын. у.
Горо́шковий, а, е. О рисунке материи: в круглых крапинках. КС. 1893. V. 282.
Горо́шок, шку, м. Ум. от горо́х. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82. 2) Раст. а) Vicia villosa Roth. ЗЮЗО. I. 167; б) Vicia sepium. ЗЮЗО. I. 141; в) Medicago lupulina L. ЗЮЗО. I. 167; г) Medicago falcata L. ЗЮЗО. I. 167; д) Lathyrus. Вх. Пч. I. 10; е) — лісови́й. Vicia sylvatica L. ЗЮЗО. I. 167; ж) — ди́кий, — леди́й, Vicia cracca L. Вх. Пч. I. 14. То же: горо́шок гадю́чий, гороб'я́чий. ЗЮЗО. I. 141, — потє́чий. Шух. I. 22; з) — гороби́ний. См. Гороби́ний; и) — журавле́вий. Sathyrus sylvestris L. ЗЮЗО. I. 126. 3) Род игры.
Горо́ю, нар. 1) По горе. Їхати горою. Не купаються дівчата, обходять горою. Шевч. 24. *2) Верхом, высотою. Сл. Нік.
Горсе́т, та́, м. = Керсе́т. На їх були однакові горсети. Левиц. I. 10.
Го́рстка, ки, ж. Пучок стеблей (конопли, льна) из 4—5 жмень. Вас. 200. ЕЗ. V. 194. Шух. I. 147. Та насіяв конопель, — вродилася горстка. Чуб. V. 1144.
Горта́нка, ки, ж. = Горля́нка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Горта́нь, ні, ж. Горло, гортань. Давайте тілько гортань промочити. К. ЧР. 126. *Горта́нь до́бру ма́ти. Обладать сильным голосом. Співака з його
