Словник української мови (1927)/горох
| ◀ горорізьба | Словник української мови Г горох |
горохвина ▶ |
|
Горо́х, ху, м. 1) Горох. Як бачились у горосі, та й досі. Ном. Хоч горохом об стіну, а він усе своє. Ном. Як горо́х при доро́зі. Плохо, скверно. Живу, як горох при дорозі. Як горо́хом. Быстро, скороговоркой. Засипав, як горохом у бочку. Ном. *За царя́ Горо́ха. При царе Горохе, в незапамятные времена. Це було ще за царя Гороха. Крим. 2) Коло́чений горо́х. Кушанье: растертый горох в виде киселя. 3) Гороби́ний горо́х. Раст. а) Onobrycis gracilis Bess. ЗЮЗО. I. 129; б) Vicia villosa L. ЗЮЗО. I. 141. См. Гороби́ний. 4) Миши́ний горо́х. Раст. Vicia sativa L. ЗЮЗО. I. 141.