вать, смазать нитки основы ві́дмасткою. Шух. I. 258.
Відмежо́вувати, вую, єш, сов. в. відмежува́ти, жу́ю, єш, гл. Отмежевывать, отмежевать.
Відме́лювати, люю, єш, сов. в. відмоло́ти, молю́, леш, гл. Отмалывать, отмолоть.
Відмерза́ти, за́ю, єш, сов. в. відме́рз(ну)ти, зну, неш, гл. 1) Отмерзать, отмерзнуть. 2) Оттаивать, оттаять.
Відме́рти. См. Відміра́ти.
Відме́сти́. См. Відміта́ти.
Відмива́ти, ва́ю, єш, сов. в. відми́ти, ми́ю, єш, гл. 1) Отмывать, отмыть. 2) Мыть за долг, отрабатывать, отработать мойкой.
Відмива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. відми́тися, ми́юся, єшся, гл. Отмываться, отмыться. Так заплямив, що й не відмивається.
Відмика́ти, ка́ю, єш, сов. в. відімкну́ти, ну́, не́ш, гл. Отпирать, отпереть. Одмикай скриню. ЗОЮР. I. 257. Прийшов і двері відмикає. Шевч. Оддай, сину, райські ключі… відімкнути рай і пекло. ЗОЮР. 243.
Відмика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. відімкну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отпираться, отпереться (о замке). Не відмикається чогось замок: чи заіржавів, чи й зовсім поламався.
Відми́кувати, кую, єш, гл. — від чо́го. Отлынивать, уклоняться от чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи. Левиц. ПЙО. II. 171 (видання 3-тє, 1905, а в другому виданні (221) — помилка).
*Відмира́ти = Відміра́ти.
Відми́ти, ся. См. Відмива́ти, ся.
Ві́дміл, лу, м. Отмель. Радом. у.
Відмі́н, ну, м. Выкуп. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде милий, одмін несе. АД. I. 100.
Відмі́на, ни, ж. 1) Изменение, перемена. 2) Отличие. У нас на Вкраїні… не всюди однаково говорять… не велика, воно, правда, і одміна. О. 1862. I. 70. Служки, доношуючи після своїх панів стареньку їх зобуву, пришивали до неї для одміни чорні пришви. Ном. № 7334. 3) Вариант. Є ще сім відмін сієї приказки. Ном. № 10854. 4) Выкуп. «Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку, їде мамця відмінити, не даст в'на мі загинути». Одмінойки та й не стало: дівча гірко заплакало. АД. I. 100. 5) Уродливое дитя, больное английскою болезнью. Чуб. I. 130. Народ считает такого ребенка чертенком, которым подменили человеческое дитя. *6) Склонение (первое, второе). *7) Изменение по падежам. См. Ві́дмінок. КС. 1883. VI. 372. Ум. Відмі́нонька.
*Відмі́нення, ня, ср. Отмена. Сл. Нік.
*Відмі́нко́вий, а, е. Грам. Падежный. Сл. Нік.
Відміни́ти, ся. См. Відміня́ти, ся.
Відмі́нний, а, е. 1) Отличный, отличающийся от. Почнеш ік Волині зближатися, зараз постережеш, що пішла перд тобою одмінна од нашої сторона. К. (О. 1861. II. 233). *2) Изменяемый, изменяющийся. Відмінні зорі. Переменные звезды. *3) Сменяемый, сменяющийся.
Відмі́нник, ка, м. = Відмі́на 5.
Відмі́нність, ности, ж. Отличие от чего.
Відмі́нок, нка, м. 1) = Відмі́на 5. Чуб. I. 193. Скік в стремена, давай драла… Аж що за одмінок? — Стріха в хмарах заблищала і стоїть будинок. Г. Арт. (О. 1861. III. 106). Який же його одмінок уторопає, що він верзе! О. 1861. III. 88. *2) Сорт, вид. 3) Грам. Падеж. Сл. Нік.
Відмінча́, ча́ти, с. = Відмі́на 5.
*Відмі́нювання, ня, ср. Грам. 1) Склонение. 2) Спряжение. Сл. Нік. Відмі́нювання, дієслі́в. Спряжение.
*Відмі́нювати, нюю, єш, гл. 1) Склонять. 2) Спрягать.
Відміня́ти, ня́ю, єш, сов. в. відміни́ти, ню́, ниш, гл. 1) Переменять, переменить, изменять, изменить. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. Відміни́ло. Переменилось. Вчора був великий мороз, а сьогодня відмінило. 2) Покупать, купить и поставить восковую свечу в церкви. Відміню святій Покрові свічку дорогую і на корогов до церкви двісті подарую. Мкр. Н. 14. Відмінила свічечку за копієчку. Ном. № 12832. У Кулиша не только о свечке, а вообще подарить, пожертвовать.
