*Вислогу́бий, а, е. С отвисшей губой. Сл. Яворн.
Вислоза́дий, а, е. О рогатом скоте: с такой задней частью спины, которая опускается вниз. Волч. у.
Ви́слу́га, ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. Г. Арт. (О. 1861. III. 85). 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. Гол. I. 109. 3) Заслуженное, заработок за службу. Ум. Ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого бога. Рк. Макс.
Вислуго́вуватися, вуюся, єшся, *сов. в. ви́слугуватися, гуюся, гуєшся. гл. 1) Выслуживаться, выслужиться, отслуживать, отслужить за что. 2) Прислуживать, прислужничать, угодничать.
Вислужени́на, ни, ж. 1) = Ви́слу́га 3. 2) Эмеритура. Желех.
Ви́служенька, ки, ж. Ум. от ви́слуга.
Ви́служити, ся. См. Вислу́жувати, ся.
Вислужни́й, а, е. Услужливый, готовый к услугам. Вх. Лем. 398.
Вислу́жувати, жую, єш, сов. в. ви́служити, жу, жиш, гл. 1) Прослуживать, прослужить известное время. Дай мені, боже, цей год вислужить. Нп. 2) Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. Служив я, дума, год, — вислужив день поля на год. Рудч. Ск. II. 9.
Вислу́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. ви́служитися, жуся, жишся, гл. 1) Выслуживаться, выслужиться. 2) Дослуживать, дослужить, отслужить, докончить службу.
*Ви́слухання, ння, ср. Аудиенция.
Вислуха́ння, ня, с. Выслушивание.
Вислуха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́слухати, хаю, єш, гл. 1) Выслушивать, выслушать. Все вислухав, що до його тітка говорила. Рудч. Ск. II. 94. 2) Слушать, прослушать.
Ви́слухач, ча, м. Слушатель. Будь добрим вислухачем, будеш добрим повідачем. Ном. № 12871.
*Вислу́хування, ня, ср. = Вислуха́ння.
Вислу́хувати, хую, єш, гл. = Вислуха́ти.
Вислю́га, ги, м. Повеса. Мл. л. сб.
Ви́смажити, ся. См. Висма́жувати, ся.
Висма́жувати, жую, єш, сов. в. ви́смажити, жу, жиш, гл. Выжаривать, выжарить, вытапливать, вытопить (жир).
Висма́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. ви́смажитися, жуся, жишся, гл. Выжариваться, выжариться, вытапливаться, вытопиться (о жире).
Ви́смалити. См. Висма́лювати.
Висма́лювати, люю, єш, сов. в. ви́смалити, лю, лиш, гл. Выжигать, выжечь.
Ви́смердітися, джуся, дишся, гл. Вывоняться, утратить дурной запах. Завтра в нас гості будуть, а до завтрього хати не висмердяться. Левиц. I. 403.
Ви́смик, ку, м. Возвышение на дороге, под'ем. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Каневск. у. Ум. Ви́смичок.
Висмика́ти, ка́ю, ка́єш, сов. в. ви́смикнути, ну, неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. Нп. З лоба очі висмикати. АД.
Висмика́тися, ка́юся, ка́єшся, сов. в. ви́смикнутися, нуся, нешся, гл. Выдергиваться, выдернуться. Висмикнувся кінець мотузка.
*Висми́кування, ня, с. 1) Выдергивание. 2) Прорывка (свеклы). Сл. Нік.
Ви́смичок, чка, м. Ум. от ви́смик.
Висміва́ти, ва́ю, ва́єш, сов. в. ви́сміяти, смію, єш, гл. Осмеивать, осмеять, поднять на смех. Ном. № 9441.
Висміва́тися, ва́юся, ва́єшся, гл. Насмехаться, издеваться. *З кого. Насмехаться над кем.
Ви́смоктати. См. Висмо́ктувати.
Висмо́ктувати, тую, єш, сов. в. ви́смоктати, кчу, чеш, гл. Высасывать, высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Левиц. I. 137. Висмоктав з самого серця кров. Стор. МПр. 32.
Ви́смолити. См. Висмо́лювати.
