.jpg)
7. ломки́, ед. ч. ло́мок (ло́но), 8. штак (магівни́ця), 9. штак, 10. спі́дній навій, 11. ко́лесо (трибо́к), 12. цу́ґа (жа́бка), 13. ве́рхній наві́й, 14. ко́лесо (ко́ло), 15—16. цу́ґа (дзу́ґа), 20. ша́йда (ша́йда), 21. (жа́бка), 22. підні́жки, надетые на шво́рінь (то-же), 23. сере́дня же́ртка, 24. жабки́ — их две (жидки́), 25. начи́ння (начи́ння), 26. мотузо́чки, 27. же́рточка (же́ртка) — к ней привязана ля́да своею ро́спинкою, — в гуцульских кроснах же́рточка и ро́спинка, как видно из рисунка, сведены в одно, 28. хвости́, 29. сама́ ля́да (то-же), 30. блят (блят), 31. осно́ва (то-же). Константиногр. у., записал Б. Гринченко; в скобках поставлены названия, указанные у Вас. 165—166. — См. еще отдельные описания: блят, ля́да, наві́й, на́чиння. 2) Варста́т гонча́рський. См. Круг гонча́рський. Шух. I. 260. 3) Варста́т тра́цький. Подставки, на которые кладут дерево при распиливании его на доски. МУЕ. III. 30.
Верста́ти, та́ю, єш, гл. — доро́гу, путь. Держать путь. По морю простий путь верстають судна. К. Псал. 237. Коней на-взаводах день і ніч держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Макс. Зібралися повки його на мене, верстаючи далекую дорогу. К. Іов. 41.
Верства́, ви́, ж. 1) Верста. Прибігають до царевого дому… верстов за п'ять. Рудч. Ск. I. 105. У доброго коня не довгі верстви. Ном. № 11385. 2) Верстовой столб. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Рудч. Чп. 155. Понаставляли тут верстів, що й розминуться трудно. Ном. № 6595. 3) Слой земли, снопов; ряд ветвей на дереве, находящихся на одной высоте. Мнж. 177. Шух. I. 175. *Ряд, пласт. Клади снопи у верству рівненько, то не розсунуться. Звен. у. Ефр. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг. Харьк. 4) Слой, класс, круг (общества), *сословие. Це люде однієї верстви з вами. Левиц. 5) Возраст. Цей дід однієї зо мною верстви. Рк. Левиц. І з менчої верстви вчаться всі. Уманск. у.
