Словник української мови (1927)/жидок

by Борис Грінченко

◀ жидовіти

Словник української мови Борис Грінченко Ж жидок

жидолюбець ▶

Київ: Горно, 1927

Жидо́к, дка́, м. 1) Ум. от жид. Жидки сидять та кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. I. 95. 2) Птица Lusciola tithys. Вх. Пч. II. 12. 3) Насек. Harpalus ruficornis. Вх. Пч. I. 6. 4) Муравей маленькой породы, светлый, водящийся в домах. К. С. 1883. III. 669. 5) Мн. Жидки́. Раст. Agaricus vernalis.