Вдове́цький, а, е = Удове́цький.
Вдови́н, на́, не́ = Удови́н.
Вдови́цький, а, е = Удови́цький.
Вдови́ця, ці, ж. = Удови́ця.
Вдовиче́нко, ка, м. = Удовиче́нко.
Вдові́вна, ни, ж. = Удові́вна.
Вдові́ти, ві́ю, єш, гл. = Удові́ти.
Вдовки́, во́к, ж. мн. = Удовки́.
Вдовува́ння, ня, с. = Удовува́ння.
Вдовува́ти, ву́ю, єш, гл. = Удовува́ти.
Ве́! меж. 1) Фи! гадость! 2) Подражание реву медведя. Драг. 6. См. Ве́йкати. 3) Ве-ве! Выражение удивления. Вх. Лем. 396.
Веве́кати, каю, єш, гл. Говорить нечленораздельно, невнятно (о немых и пр.). Лохв. у.
Веві́рка, вевю́рка, ки, ж. Белка. Гол. III. 495.
*Ве́врик, ка, м. = Веві́рка. Сл. Нік.
Вегля́, пред. Сообразно, соответственно. Радом. у.
Веґе́ря, рі, ж. Род танца. Підтикавсь та й давай веґері скакати. Кв. II. 89.
Ведмеденя́, ня́ти, с. Медвеженок. Рудч. Ск. II. 91. Ум. Ведмеденя́тко. Чуб. II. 155.
Ведме́дик, ка, м. 1) Ум. от ведмі́дь. Рудч. Ск. II. 3. 2) Насек. медведка, grillotalpa vulgaris. 3) Род хмельного напитка. 4) Наливное колесо в мельнице.
Ведме́дина, ни, ж. Медвежье мясо. Уман. II. 96.
Ведмеди́ха, хи, ведмеди́ця, ці, ж. Самка медведя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу». Рудч. Ск. I. 134.
Ведме́дка, ки, ж. = Ведмеди́ха. Чужі жінки баранки, Мелашка ведмедка: ведмежі лапи… (Заговор). Мил. М. 40.
Ведме́дник, ка, м. Вожатый медведей. Аф. 312.
Ведмедча́, ча́ти, с. = Ведмеденя́. Рудч. Ск. I. 122.
Ведмедчу́к, ка́, м. 1) Медвеженок, молодой медведь. Рудч. Ск. I. 134. 2) Насек. жук-олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. I. 6.
Ведме́дько, ка, м. = Ведме́дик.
Ведмедю́к, ка́, м. 1) = Ведмедчу́к. 2) = Ведме́дик 2.
Ведмедя́ка, ки, м. Большой медведь. Аф. 312.
Ведме́дячий, ведме́жий, а, е. Медвежий. Рудч. Ск. I. 134. Греб. 365. Ведмедячий барліг. Грин. I. 181. Ведме́же у́хо. Раст. а) Verbascum Thapsus. ЗЮЗО. I. 140. б) Salvia Aethiopis L. ЗЮЗО. I. 134.
Ведмежа́, жа́ти, с. Медвеженок. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. Ном. № 13909. Ум. Ведмежа́тко. Мил. 19.
Ведме́жий. См. Ведме́дячий.
Ведмі́дь, ме́дя, м. Медведь. Швидкий як ведмідь за перепелицями. Ном. № 10997. Не жируй з ведмедем, бо він тебе задавить. Ном. № 1213. Ум. Ведме́дик.
Ве́дрик, ка, м. Встречено в детской щедровке: Щедрик-ведрик! дайте вареник! Чуб. III. 477. См. Бе́дрик.
Ве́жа, жі, ж. 1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. Гол. I. 141. 2) Тюрьма, заключение. Вежу одсиджує. 3) Святочная, на праздник Пасхи, игра: пять или шесть мужчин становятся вместе, берясь друг за друга руками, у них на плечах еще два или три, у тех еще один, и так ходят. См. Дзвіни́ця, оборі́г. Гол. I. Об'ясн. к изобр. 21.
Вежо́вий, а, е. Башенный. Вежо́вий дім. Тюрьма. Звенигородка. Рк. Левиц.
Везеру́нок, нка, м. Виньетка. Зроблю маленьку книжечку; хрестами і везерунками з квітками кругом листочки обведу. Шевч. 376.
Везти́, везу́, зеш, гл. Везти. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Ном. № 7221. Везти́ москаля́. Врать.
Везу́чий, а, е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та проте везуча. Нежин. у.
*Везу́чість, чости, ж. О лошади, грузовике: грузопод'емность. Сл. Дубр.
*Везючий, а, е = Везу́чий. А що вже кінь, так кінь: і баский, і веселий, і везючий. Кон. II. 62.
Ве́йкати, каю, єш, гл. 1) Кричать: вей! (о евреях). 2) Реветь по-медвежь-
